Бруно Штайнмайр
Ну, поки є час, маю що сказати. Зроблю це у вигляді питаннячок (або просто суджень) та відповідей, щоб не писати простирадло, бо мені лінь та й часу не те щоб багато. Отже:
П: Аааааа! Росіяни пішли в масовий наступ!!!
В: Друже, вони постійно наступають. Кожен день на різних ділянках фіксуються штурмові дії. Те що вам по новинам сказали про наступ не означає що до цього підари сиділи на сраці рівно. На деяких ділянках вдається дати пизди та нанести противнику непоправних втрат, що іноді змушує противника відмовитись від поставлених задач та змістити фокус на іншу ділянку.
П: Ааааа! Там сконцентровано 1500000 військ росіян!!
В: Ваша проблема тут полягає в тому що ваша уява малює вам від такої інформації плотні коробочки 100 на 100 зольдатів, які прусським кроком і тримаючи стрій пиздують в нашу сторону.
Якщо вже хочете бути статечним диванним експертом то випишіть вже собі десь шпаргалку: взвод - 30 о/с і три коробочки в залежності від типу підрозділу, рота - 100 о/с. Батальйон - три роти + окремі взводи (розвідка, БПак, кулемети, пзрк, птрк, гранатомети, сапери, зв'язківці) а також взвод мат забезпечення (водії, повари) та взвод технічного забезпечення (солярка, ремонт техніки, генератори та таке інше). Полк - більше батальйону але менше бригади, зазвичай має те саме що батальйон, але замість окремих взводів роти, начинка залежить від конкретного підрозділу. Бригада - три батальйони мінімум, як правило є три лінійні, танковий батальйон і можуть бути ще додані батальйони із числа окремих. Повнокровна укомплектована бригада становить близько 5000 о/с, це з піхотою, родами військ, стройовою частиною, діловодством та управлінням.
П: А от на Сумщині
В: На Сумщині отой апендикс від якого ви корвалол п'єте почав формуватися ще в лютому-березні, а ви тільки зараз прокинулися. І воюють там зараз ті самі підрозділи противника, що і воювали там з початку Курської операції. Деякі вже тричі проходили поповнення та відновлення, більшість відновлюється по місцю. Наступ як наступ, трохи інтенсивніше арта почала працювати та дрони, але це було й до сьогодні і гарячі фази також були й раніше. Якщо порівняти це з моїм минулим напрямком то там в день підари могли вигнать до 20 коробочок, де в десанті 7-10 підарів і ще на броні обліплено десь стільки ж, з підтримкою танків арти і скидів. Або танковий наступ із шести танків. Зараз вони так крайнє рідко роблять і не на всіх напрямах. І арта в них раніше могла не затикатися, тупо як почали зранку і до посиніння.
П: А нахуя було лізти в Курщину?
В: Я єбав ту Курщину і волів би туди не ступати взагалі, мені ригати від неї хочеться вже, в тому числі буквально. Вже нема сенсу роздумувати "а якщо, а якби" , по факту враховуючи що весь цей час з нами тут пиздячилися ті самі підрозділи, я думаю що нам би було зараз набагато хуйовіше, якби вони були б свіжі.
П: Але ж вони просуваються
В: Ну ясний хуй просуваються, якщо за тиждень вони можуть привезти поповнення в 150 рил замість розйобаної роти тижнем раніше. Правда середній вік підскочив до 35-40 та вище, серед полонених частіше зустрічаються діди. Якщо при словосполученні "русскій дєсантнік" уява малює вам кремезного білокурого довбойоба в тєльняшці, то нє, це давно в минулому. Іншими словами - росіяни зараз почали стикатися з проблемами, з якими ми стикнулися на рік, півтора назад. Навіть волонтерка впала нормально так.
Проблема в тому, що в нас багато проблем, починаючи від проблем з ворогом, продовжуючи проблемами з командуванням і в армії взагалі і закінчуючи проблемами з суспільством. Але хочуть щоб ми все самі якось порішали і з ворогом і з президентом і з суспільством, і щоб процент жирів у маслі почав рости, і щоб при цьому не зайобували нікого. Чомусь крайнім часом починаєш відчувати себе цуциком, якого жбурляють з усіх, вищезазначених сторін. Проблема в тому що ми трохи (ніхуя не трохи) заїбались, але вас рятує те що ми продовжуємо тягнути лямку, іноді завдяки, іноді всупереч, тому що нам не все одно.
Втім, дещо тримає мене таки на плаву. Звісно по перше це рідня. По друге це знання того що в жодній армії від початку людства не було такого що всі командувачі достойні і толкові. По третє це пам'ять про те, що якщо дійсно припече, про нас знов згадають і тон зміниться на більш поважний, ну як на початку повномасштабки "ЗСУ, рідненькі, ось вам все що хочете в любій кількості, ось вам командири нормальні, тільки врятуйте!". Це ж було вже. (с)