Росія не повертає з полону азовця — легендарного фаната київського “Динамо” з тяжкою хворобою серця
“Його стан критичний. Хворе серце. Протез аорти. Друга група інвалідності. Потрібен постійний медичний нагляд, спеціалізоване лікування і препарати. Без цього — загроза життю”, — говорить Павло Основенко, капелан Православної церкви України, про свого друга Володимира Яковенка з позивним “Орден”.
Військовослужбовець підрозділу Національної гвардії України “Азов” майже чотири роки перебуває у російському полоні. Раніше про стан здоров’я чоловіка друзі і рідні мовчали. Як і багато сімей військовополонених, боялися нашкодити, зважували кожне слово: чи не вплине розголос на повернення.
“Але чекати більше немає часу. За міжнародним гуманітарним правом, Женевськими конвенціями, таких, як Вова, мають повертати передусім, навіть без обміну. Ми зверталися всюди — до міжнародних організацій, по церковній лінії. Реального результату, на жаль, немає”, — каже капелан.
Тепер Павло Основенко вирішив говорити про друга публічно: “Гірше вже не зробиш. А допомогти можна”.
Детальніше у статті;
https://mipl.org.ua/legendarnyj-fanat-kyyivskogo-dynamo-yakyj-perebuvaye-u-rosijskomu-poloni-potrebuye-operacziyi-na-serczi/12.05.2026
Мицик Юрій Миколайович (Черкаси,Україна/
#Міжнароднеправопринципитазастосування#Динамо #вбоівальники 12.05.2026
Мицик Юрій Миколайович (Черкаси,Україна)
Завжди "на пульсі подій" у світі,Україні та Черкасах
Сhess-Miridance Press(Сherkasy,Ukraine)
Читайте нас тут у ФБ (Юрій Миколайович)
,а також на Футволі (scorpions-7800)
https://footwall.net/messages.aspx?v=all&u=scorpions-7800#ChessMiridancePress #СтратегіяРозвитку.
#цитати #manowar723 #історія#журналістика #VIVAVIVAУКРАЇНА #суспільство@СMP
12 05 .2026
Мицик Юрій Миколайович (Черкаси),Україна)
Футбольний фанат “Динамо”
Якщо ввести у пошук ім’я Володимира Яковенка, знайдеш лише кілька посилань, переважно на російські ресурси про полон. Інша справа — поєднання “Вова Орден”. Тоді натрапляєш на десяток згадок, майже всі з них про уболівальника київського “Динамо”. “Абсолютна легенда нашого руху”, — так про нього пишуть фанатські сторінки ще з середини 2010-х.
В одному з інтерв’ю Яковенко згадував, як у 1975 році батько вперше привів його, семирічного хлопця, на матч на стотисячник — Республіканський стадіон — нині НСК “Олімпійський”. Так почалося захоплення футболом.
“Кожен киянин тоді вболівав за свої команди: “Динамо” — у футболі, “Сокіл” — у хокеї, “Будівельник” — у баскетболі, “Спартак” — у жіночому гандболі, “Авіатор” — у регбі. Ми жили цим. І самі займалися спортом. Вова — боксом, кандидат у майстри спорту. Тренувався на лівому березі, їздив туди з Боярки, де народився”, — розповідає Павло.
#тенденціїукраїнськогофутболу