БАНДЕРІВЕЦЬ НА СЛУЖБІ ДЯДЕЧКА СЕМА:
Найбільш великий розділ у "Огляді" присвячений "Слугам народу", "ЄС" та "Батьківщині. Цікаво те, що усі три політичні сили у ньому названі не партіями, а "Лідерськими політичними проектами". Підемо від великого до малого.
"Слуги народу" характеризуються наступним чином.
1. Проект, який по визначенню створювався як олігархічний протягом трьох років перетворився на суто лідерський.
2. "Слуги народу" надзвичайно швидко пройшли шлях політичних проектів "ЄС" та "Батьківщина" який призвів ті до практично повної зупинки внутрішньопартійного "Кар'єрного ліфту" і станом на зараз усі призначення на посади у виконавчій владі, у депутатському корпусі, майбутній відбір у партійні списки на вибори усіх рівнів, визначає ОПУ та його очільник.
3. "Слуги народу" характеризуються як вже не аморфна як у 19 - 20му роках, а жорстко структурована організація на чолі з "авторитарним та жорстким тіньовим лідером який вочевидь ставить своїм завданням створення "владної вертікалі" подібної до російської "Єдиної росії".
4. "Ми бачимо явну спробу Андрія Ермака створити такі внутрішньополітичні умови, щоби у другий тур виборів проти чинного Президента вийшов не умовно прозахідний Петро Порошенко, а лідер ОПЗЖ Юрій Бойко, чи Олексій Арестовіч, що, можливе, на думку очільника ОПУ, буде абсолютною гарантією впевненої перемоги".
5. "Андрій Ермак готує грунт для створення умовних "Проксі- проектів" на базі вихідців зі "Слуги народу" і, очевидно, намагається залучити Генерала Залужного як найбільш рейтингову особу в Україні до керівництва найбільшою такою силою". Ціль - створити у майбутній Верховній Раді стійку партійну коаліцію на базі "Слуг народу" та "Проекту імені Залужного". До такого висновку американці дійшли після чергової відмови генерала почати власну політичну кар'єру за патроната США та після його публічних заяв останнім часом.
Цікава оцінка самого Андрія Ермака аналітиками Держдепу. Ключове.
1. Ермак має достатні організаційні таланти для побудови дієвої та жорсткої "владної вертикалі" і завершує її побудову.
2. Ермак взагалі не має жодних ідеологічних переконань, з легкістю бере на озброєння чужі політичні гасла та ідеї що робить його "важким, а, можливо, нездоланим супротивником для пост-радянських проектів "ЄС" та "Батьківщини".
3. Ермак вочевидь має "безмежну довіру" зі сторони Президента України і вміло нею користується виконуючи та обслуговуючи як побажання та накази Зеленського, так і, йомвірно, переконуючи його самого у продуктивності та користі для Зеленського власних задумів та дій.
4. Ермак "жорстко реагує на можливу мінімальну появу внутрішньопартійної політичної конкуренції і поступово зачистив політичне поле навколо Президента до ступіні практично повної безальтернативності його особі як лідера партії та політиці яку він проводить".
5. Ермак, вочевидь, не має стратегічного бачення розвитку України як і його Президент, що робить Державу заручницею світової політичної кон'юктури згідно з вимогами якої політичний курс України може бути перекладений у будь який бік у будь який час.
6. Ермак здійснює дієву та ефективну інформаційну політику всредині України яка, вочевидь, суттєво переважає конкурентні та забезпечує Зеленському постійне місце на верхівці українських електоральних уподобань.
Американські аналітики вважають "Слуг народу" та Президента Зеленського "Довгостроковою загрозою для національних інтересів США та, вочевидь, України", і радять Президенту Трампу у координації з Європейськими колегами побудувати дієву післявоєнну систему стримань та противаг з тим, щоби "жорстко протистояти можливій відмові Зеленського впроваджувати "Програму прозахідних реформ" в Україні та гарантувати неможливість відмови від демократичних цінностей та скочування України у відвертий авторитаризм до якого, вочевидь, мають прихильність як сам Зеленський, так і його права рука - Андрій Ермак.
"ЄС" та "Батьківщина" характеризуються аналітиками Держдепу як "пост-радянські лідерські політичні проекти у стані різної, але вже порівняної, стадії занепаду" проте з різною ідеологічною базою. Якщо Петро Порошенко на словах сповідує
жорсткі, переважно праві та прозахідні, політичні цінності та позіціонує себе як державник таким, по суті, не будучи, то Юлія Тимошенко такі "аморфно ліві" без будь яких сталих ідеологічних та політичних переконань. І якщо "Батьківщина" завжди буде готова створити коаліцію зі "Слугами" для входження во владу, то Порошенко навряд чи прийме подібну пропозицію яка гарантовано суттєво зменьшить його підтримку фанатичними прихильниками.
Обидва проекти існують в умовах жорсткої централізації без існування будь якої внутрішньополітичної демократії та без бідь яких альтернатив їх лідерам, без будь якого "кар'єрного політичного ліфту" і скоріш за все припинять своє істотне представництво у органах представницької влади у випадку відходу їх лідерів від справ по різним причинам.
Обидва проекти існують спираючись на "сталу та певною мірою фанатичу" електоральну базу і, на думку американців, у нинішніх умовах не мають практично ніяких шансів на розширення їх підтримки серед населення України.
Аналітики не радять Президенту Трампу "ані підтримувати, ані відштовхувати" ані Порошенко, ані Тимошенко з тим, щоби при потребі мати змогу використовувати їх як додаткові важелі впливу на майбутню владну більшість у Раді.
Далі буде. Остання частина про те, яким бачать американці майбутнє політичне поле в Україні, шляхи його трансформації і чи будуть сприяти створенню "реально плюралістичного партійного майбутнього" у нашій Державі".