Місто-калейдоскоп (частина третя):
Літак йде на зліт. Позаду мене якась дама в хіджабє почала щось наспівувати. З мотивів
було зрозуміло, що це не Поющіє Труси, а щось із Корану. Коли мій погляд потрапив на
http://cs319317.vk.me/v319317791/41ee/l1kpfv1e_r8.jpg я зрозумів, що це знак!
Все! Зараз вона дочитає свою молитву, встане, розкриє своє простирадло і зі
словами «Аллах акбар!» натисне кнопку детонатора.
Все життя перед очима за мить, піт заливає чоло. Побачивши
http://cs319317.vk.me/v319317791/41f8/VsBfsj7KVQg.jpg я
подумав: «Добре, що хоч до раю апрєдєлілі…»
…Коли шасі доторкнулося до смуги, я зрозумів, що ще живий! Йопт!
Ось вона! Барселона! Місто, яке змінює образ кожну годину. На контрасті з романтичним
і світлим Бордо, столиця Каталуньї здавалась якимось сіро-коричневим містом.
Погода нас зустріла точно не як переможців жабоїдів. Сонця не було, +5 за Цельсієм,
висока вологість. М`яко кажучи, не дуже тепло. На відміну від Франції, дуже багато
різноманітних запахів. Сміття. Стіни розмальовані. Так і хотілось дописати «Здєсь
билі циганє!». Але при цьому всьому місто дуже доглянуте! Парадокс. Все продумано,
все компактно, до маленьких деталей. Всюди, велосипедні доріжки, спеціальні місця
паркування для мототранспорту та велосипедів. Навіть вітрини зроблені так, щоб кожен
пішохід міг присісти на холодний бетон. В них це також в моді))
Ніколи не думав, що гетто може бути в самому центрі міста. Ми жили в Хосталі біля
Рамблєра(закреслено) Ле Рамбле – пішохідної вулиці, яка з`єднує центральну площу
Каталунья з портом. При світі сонця нічого особливого. Така собі вулиця на кшталт
нашого Хрещатику. Всі собі ходять, ніхто ні на кого не звертає уваги. Мурашник.
Як тільки заходить сонце, з маленьких провулків виповзає нечисть на полювання. Якщо
на Лє Рамблє вам на зустріч прямує негр в капюшоні і оскалюючи зуби промовляє «ши-
ши!», не лякайтесь. Він всього-навсього пропонує вам придбати гашиш. Однієї ночі
я зрозумів, що там не можна ходити під козирним валетом. Роздягнуть, затягнуть
до провулка та приб`ють. Розуміння прийшло після того як ми з Мішою вертались з
нічного клуба. Міша був всю ніч на покерфейсі, а я на радощах та захваті від Камп Ноу
завалетився на повну. Рамблєр ввечері наповнений такими мавпочками з пухлючими
губенями, які бачать «клієнта» (схоже, що нетверезі в них – це джекпот!) та оточують
його, пропонуючи різні інтимні послуги, починають тебе лапати… Якого біса мені
здалося, що блоуджоб за 20 їурас занадто дорогий, я не знаю! Але мені ж було
принципово вибити знижку. Домовившись за 5ть я заспокоївся))) Це ще було по дорозі в
клуб. Але на зворотньому шляху, вони мені цього не забули))) і вже не відставали. Коли я
почав від них вже відмахуватись….раз-раз! пшик!...
…Добре, що в кишенях було всього 20 їурас і абонемент на метро)))
Наш Хостал здавався мені фортецею у цьому гетто, навіть незважаючи на те, що там було
дуже холодно і час від часу штиняло планом.
Ще в перший вечір ми зустрілись з моєю подругою (Юлею), колишньою однокласницею,
яка вже 10 років проживає в Барселоні. Вона була зі своїм нареченим, у них 15го березня
весілля.
Завдяки їм, ми дізнались про деякі місцеві особливості, побували на горі Монтсеррат
(1200 з гаком метрів), з якої відкривається розкішний краєвид
http://cs319317.vk.me/v319317791/4202/3xcW6bnXrtU.jpg. Також вони запросили
нас на неперевершений обід, Міша був щасливий))) Сказав, що завдяки цьому відчув
каталунський дух))) Насправді, їжа була дуже смачна, ми спробували «навахас» (
http://cs319317.vk.me/v319317791/420c/icR1Ugm0MZo.jpg) та
декілька цікавих страв. Декілька рецептів привезли з собою))) Нас так нагодували, що ми цілу добу потім майже нічого не їли. ЇЇ наречений розуміє російську, але погано говорить.
Хоча ми переконались, що він дуже прикольний і веселий чЮвак!
Багато ходили пішки, аж до болі в ногах. Трохи подивилися місто. Юля нам провела
екскурсію до парку Гуель. Чудесний парк, з архітектурою Гауді, «вот такімі вот бальшимі
алое» (с), папугами на соснах та чудовим краєвидом.
http://cs319317.vk.me/v319317791/4216/526dL1NcYRM.jpghttp://cs319317.vk.me/v319317791/4220/bGYfyarYKG4.jpghttp://cs319317.vk.me/v319317791/422a/mW_bnrlsu2o.jpgШоппінг. Придбали різного ганчір`я. Очі там розбігаються, але мені здалося, що в Італії
шоппінг кращий. В один день Мішу занесло і він перетворився в шопоголіка! Ледве
врятував його від хвороби)))
Тепер найголовніше! Камп Ноу!
Чудесно! Вражає! Стадіон дихає повними легенями. Моя маленька мрія здійснилась!
Коли мені один товариш (valdemarua - прімєчаніє рєдактара) сказав, що стадіон зсередини «трохи пошарпаний», то він мене
відверто обдурив! Він зсередини схожий на підземний перехід на Либідській!
Але мені більш до вподоби порівняння з амфітеатром)))
Барса здобула вольову перемогу над Севільєю 2-1. Наша кузьма відпочиває. Сємкі єсть. 20% глядачів починають покидати трибуни на 80ій хвилині матчу.
Але перед матчем гімн Барси співає майже весь стадіон стоячи. Їх ультрас на стадіон не ходять, нібито їх не пускають. З серйозної підтримки є тільки так звані "саппортерс". Їх не дуже багато, але заряджають вони гучно.
Як вже говорив, після матчу в мене була конкретна ейфорія! Ми завітали в бар біля стадіону, де місцеві кулес святкували перемогу, хоча там були також китайці)) Я пив Балантайнс по 2 їурас, а Міша гішпанський бренді по 4!!! Потім я замовив кубату і фсьо... Тут несподівано прийшов Кріштіано Рональду в цей паб, випити пива. Але він виявився румуном. Далі ми десь в крамниці надибали ще віскаря, забрали в якихось місцевих у тій же крамниці дволітрову колу. Вже в клубі я познайомився з Руудом ван Ністельроєм і заряджав «глорі-глорі, МанЮнайтед!». Рууд був під екстазі)))
Весь інший час пройшов більш спокійно, але насичено і цікаво. Блоуджоберів намагався обходити стороною. Міша був офіційно приєднаний до сєкти Антимадридістів і тепер вболіває за Барсу)))
26-го ми повертались додому. В цей день був Ель-Класіко за кубок Короля. Півфінал. Були подумки залишитися та знайти там роботу до того, як про нас дізнаються іміграційні служби. Добре, що не лишились. Як тільки приземлились, одразу зайшов в інет і побачив 0-3!!! Афігєл.
Тріп був неймовірним, навіть вже трохи хотілось додому, відчувалася нездатність мозоку перетравити таку купу емоцій.
Як би там не було гарно, але своя земля завжди краща!
http://cs419221.vk.me/v419221791/4112/aYC2jOjrOMg.jpgДекілька перлів:
«Жу мі па жи на тгамвай»
«Ужеблєтам»
«Татари йобаниє широкакостниє»
«чай-еспрессо»
«мда… с такой пачкай гєєм мнє ні стать»
« - Ти знаєш, Міша, здєсь практічєскі атсутсвуєт bitchshield.
- Што?
- Bitchshield!!!
- Бичьйо?!»