Всю дорогу до нашого готелю Юра шукав сіль. Я подумав, що знову будемо пити текіллу.
Але коли він дістав сало, хліб та цибулю, моїм радощам не було межі. Як він сказав, на чужині чомусь краще йде)))
За таким чудовим столом, додаючи все це різними перлами ми нареготались вдосталь. Незважаючи на поразку, атмосфера в нашому маленькому коммьюніті була суперова!
Всі лягли спати, а ми з Сєргом ще довго їм заважали, прогружаючи розмовами про тайгу та ведмедів)))

Ранок 22го почався з фуа гри та пива, відносно швидків зборів та виїзду до аеропорту. Сашко та Сєрго провели нас до самого вокзалу та посадили на автобус, який прямував до аеропорту. Здивувавшись тим, що в самому аеропорті ростуть виноградники, ми сіли на літак до Барселони…