Володимир Саркісян
3 січня о 21:11
Знаєте, що я скажу? Є одна технологія, що спрацьовує майже безвідмовно із розумнішими і стійкішими. Це нав’язування відчуття неминучої поразки. Це найнебезпечніша отрута, бо поширюється самими отруєними. Ба більше, вдосконалюється ними, обростає додатковою, створеною ними аргументацією і емоційним забарвленням.
Коли тобі з-за стін фортеці кричать: "Здавайся, шансів немає", - ти навряд чи повіриш, навіть стрельнеш у відповідь, мовляв, згинь убоге. А от якщо побратим, що набої підносить, зітхне тобі над вухом: "Все, приплили", - ти точно відчуєш холодок у животі. Ти навіть не питатимеш, звідки він це взяв, адже віриш йому, як собі самому.
Цю технологію вперше масштабно використали проти нас напередодні президентських виборів, мовляв, шансів у Порошенка немає. І вона тоді, на жаль, спрацювала. Її трохи підкрутили ще і запустили на повну. Розрахунок правильний, як не крути: більшість людей не здатна на "спротив відчаю", на Багрянівське "як умираючи б’ються орли".
То я до чого веду? А до того, що ніякий спротив неможливий, якщо ти не віриш у перемогу. Якщо ти заздалегідь - ще куля не пролетіла - здався, опустив руки і замочив штани. Ті, хто вже відчуває себе переможеним, хто не бачить сенсу гребсти, схаменіться. Саме тут і зараз відбувається битва, якої ви із острахом лише очікуєте. Бийтеся, шанси є: якби їх не було, ви б вже валили ліс під Магаданом. А ті, хто ще не впав у відчай, допоможіть знесиленим. Але не співчуттям і вторуванням, а оптимізмом, матюком, стусаном, будь-чим, що виводить людину зі сльозливого ступору. Вони - ваш "другий номер". Іншого не буде. За першого тепер - ви.
Шанси наші не втрачені. А розбиті ілюзії завжди роблять ціль виднішою. І вилізайте з ФБ - здатних до спротиву бійців у реалі мільйони.

где ворскла тех годов....

где металлист, где нормальные карпаты, где черноморец, где ворскла тех годов....