Пішла жара.
🍁 Слідкуйте за низкою подій останнього місяця:
▪️NBC сьогодні пише: Переговори по схиленню України до миру почалися на зустрічі союзників з Україною 20 жовтня. США та Європа почали "тихо говорити з українським урядом про можливість переговорів з московитами".
▪️25 жовтня заступник глави МЗС Рябков повідомляє, що РФ "отримала від США пропозиції щодо стратегічної стабільності".
▪️30 жовтня Шойгу в Китаї заявляє про "готовність до постконфліктних дискусій та співіснування"
▪️30 жовтня – великий матеріал у The Time про настрої всередині ближнього кола Зеленського щодо війни із закликом до реалістичності очікувань.
▪️Соціологічні опитування з обох сторін, які говорять або (з одного боку) про "зниження довіри", або (з іншого) про "готовність до будь-яких рішень, у тому числі переговорних"
❗️Зусилля очевидні. Чиї – теж.
❓Які події вибиваються з наведеного вище ряду?
▪️Перша: стаття Залужного про реальний стан справ на фронті та горизонт очікувань з точки зору військових.
▪️Друга: заява адміністрації Байдена про те, що немає жодних ознак того, що путін готовий до перемовин.
Наративи про перемовини саме зараз з`явились тому, що на кону стоїть головне, що допоможе Україні наступного року - військова допомога США на сумму 64 млрд дол, авіація та дальнобійні системи враження.
А новини про такі переговори, які русня сама і генерує, зміцнюють її в переконанні, що можна «перечекати» всього рік і не дати прийняти Конгресом нинішній пакет військової допомоги Україні.
У Білому домі це розуміють. Але всі, з ким я розмовляв, відводять нам для вирішального ривка максимум півтора року. Навіть, якщо зараз нам дадуть все по-повній (64 млрд, F-16, 300-км ATACMS), це буде останній такий величезний пакет. Потім нас простіше буде взяти у НАТО з тим, що ми встигнемо відвоювати, аніж невизначену кількість років вливати у бездонну бочку гроші та зброю. І під зонтиком Альянсу назавжди закрити загрозу зі сходу, дипломатичним шляхом повертаючи решту земель.
А те, що ми встигнемо відвоювати у ході наступнорічної військової компанії, точно не буде кордонами 1991 року. Подивіться на Марсове поле у Личакові чи військове кладовище у Дніпрі - нам мало десятків тисяч наших молодих хлопців та дівчат, які віддали своє життя за Авдіївку, Херсон та Маріуполь?
Де ми візьмемо стільки людей, щоб відвоювати величезні мегаполіси Сходу? Так, там є люди, які нас чекають, але чи готові ми віддавати ще сотні тисяч життів цвіту нашої нації за чиїсь очікування? Та й просто вихід на кордони 1991 року не закінчить війну - війну закінчить тільки наш вступ у НАТО.
І як виявилось, абсолютно неправі ті, хо каже: нас візьмуть у НАТО тільки у тих кордонах. Ні! Альянсу і Заходу настільки вже набридла наша війна (давайте дивитись правді в очі), що головне для них - зафіксувати проміжну перемогу, взяти нас під парасольку Альянсу, а потім дипломатичних шляхом, без сотен тисяч смертей і шалених вливань, повернути решту.
І ми повернемо. І Кенігсберг повернеться додому, і Крим, і Курили, і Хабаровськ. Імперія все одно буде зруйнована, але якщо ми у цьому процесі хочемо зробити ставку тільки на українців, то комусь треба згадати, що українців не так вже і багато для того, щоб самотужки вирішувати головну проблему сучасності - знищення Імперії Зла. Тим більше, ціною кращих синів нації.
Резюме: росіяни дуже хочуть перемовин саме зараз - для цього докладають максимум зусиль. Для нас це абсолютно невигідно тому, що наступного року ми маємо шанс отримати пакет допомоги, який дозволить нам звільнити максимум українських земель. У подальшому таких пакетів вже не буде (особливо, якщо виберуть Трампа), а якщо будуть, то допоможуть лише триматись на плаву, а не перемагати.
Закінчення нижче. ⬇️
🍁 Закінчення. Початок вище.
Тому вихід один - робити потужний ривок, без перемовин з Росією фіксувати лінію розмежування і вступати у НАТО. Скептикам, які скажуть, що не приймуть, відповім - приймуть.
Про такий сценарій у кулуарах тільки й говорять, і цей варіант все більше вимальовується як єдиний реальний. Цей варіант для Заходу більш дешевший і раціональний, аніж роками вливати в Україну мільярди без чітко окресленого фіналу (вихід на кордони 1991 року військовим шляхом не вважається ні реальним, ні остаточним, а скоріш пропагандистським). Потім повертаємо решту. Я розумію, що єдиний марафон, Данилов і Зеленський по інерції бравурять і чи не щодня п`ють каву у Ялті, але якби хоч один з синів чиновників Банкової воював під Авдієвкою, вони б заспівали дещо інші пісні.
А ми продовжуємо вірити в ЗСУ і в те, що у найближчі місяці у наших воїнів з`явиться все, що допоможе гнати ворога якомога далі від України.
P.S. Знаєте, якими словами будуть починатись перші коментарі? "Не вірю!" А далі по тексту...)
Шарп
+1