Матч і ніч з суботи на неділю.
Дорога на стадіон добила навіть Баджо. У всіх состояніє льогкого утомлєнія. Порадував Кривбас. Приїхали, швидко визначаємось і на стадіо. Оскільки планував в сектор Динамо, квиток не брав. Але Джокєра в біді не кинув і забрав квиток Варвари. Перед трибунами пиво. Зупинка на 3 літри. Якось сіли всі по-калічному, окремо один від одного))))) Я сів поряд із місцевим старожилом, який сказав, що Міля вчора за дубль комусь ногу зламав. Нєжданчік. Нам бажають перемоги, бо вона нам потрібніша! На картку Михалика мужик видав про арбітра – Рагуль! Футбол розуміють і люблять у Львові. Сама гра навівала смуток. Почався двіж Колайдера, Дудара і Купона. Ледве зібрались до купи. За Купоном посилали «спєцназ», але то такоє)))) Збір в «Легенді», перекус, забухон, паства і Пастирь. Коллайдера посєтіл Бахус і Діма єго побєділ. Потім половина запакувалась у бус на джаз, а я, ОлегВД, Андрій Львівський, Андрій Нікту, Діп, Купон і Софі зібрались в Криївку. Коллайдер теж зібрався, тільки куди, нікому не сказав. В таксі запхнули Коллайдера до Софі і Купона, з надією, що Діма поїде додому. Ага. А ми пішки. Хтось сказав що 10 хв. максимум, так, Юра?)))
Перл від Софі. Вона дала таксисту 50 гривень(здача була 20ка), а Коллайдер спереду по графськи – сдачі нє нада! Барін, хулє))))
Потім почали надходити тривожні повідомлення від Софі. Криївка поки зачинена, а Коллайдера посєтіл Бог екскурсоводов і Діма єго тоже побєділ. Де вони з Купоном тинялись, розкажуть самі. Але коли Купон таки взяв слухавку, то сказав, що веде Коллайдера назад в Криївку по Джипіесу)))
В Криївку зайшли вже захекані (10 хвилин, ага). Там нас зустрів мєтрдотель Антуан))) і провів до зали, де вже були Юра, Софі, Купон, Коллайдер і Дозєр. Хрєновуху я не захотів, перейшов на пиво. Ковбаса, вареники, соління і так по колу. Навіть Дозєр розкодувався і тоді пляшки з хрєновухою почали носити частіше за пиво. Реально. Навіть офіціянт спитала, може по дві краще? Просто кожні 5 хв. по пляшці. Жесть))) Так це ще Купон не пив. А якби пив???)))) Після того як Дудар третій раз брав мій бокал і кожного разу питав, чому я п'ю його пиво, я сказав – замовляй сам))). Тосік образився і зі словами - я ночую не дома, увалив на вулицю. Але здоровий глузд переміг))) І зі словами, Зєльоний подвінься, я тєбя всьо равно люблю, отримав знову моє пиво))) Пісні, дружня атмосфера, ржачка, все вплелося в поняття «ідеальний вечір із друзями». І тут прилетів Нєугомонний, Саша і ще наче хтось, наче Іван. Зеник залив зеньки)))). Баджо розповів, як весело було, який там кльов і всьо такоє. Потім тонко натякнув Діпу – а давай здамо квитки, і завтра на Хюндай? Та отримав відсіч: Їдь, куди хочеш! )))) Душевно сиділи. На питаня Діпу котра година, він зробив круглі очі і згадав, що скоро потяг – виявилося через півтори години. Почали збиратись вже на першу. Вийшли на вулицю нормально, далі не все так гладко))))
Дійшли до Юриної тачки, забрали лахи. Олег ВД забрав чеснозароблене, почали прощатись. І тут з літничка заряд: Свободу чесним! Ясно, відповідь. Потім Київ-Львів і Дудар пішов обращать. Раптом із брами вивалює дюжина юних натуралістов (закреслено) карпатівців! Фраза – а як ви знали що ми зараз вийдемо ? додала позитиву))) Якийсь хлопчик почав обніматись із Дударом, а оскільки різниця у вазі вдвічи десь, то мали купу малу))) Ледве підняли Тосіка, пацани зарядили:Хто не скаче, той москаль! Не москаль Дудар стрибнув двічи на бордюрі, підслизнувся і знов приліг. Юра забрав хлопців на вокзал, Купона додому, а я, Софі і Нікту Дудара))))
Славний львівський колодязь на вул.Шолома Алейхема зустрів темрявою. Поки піднімались по дерев'яних сходах, сам ледве не впав, але не зміг. А Тосік зміг! Крємєнь! Зайшли, сіли. Достали пиво, я почав втикати, і на правах самого тверезого(О_о) порозкладав дивани, розподілив ролі (закреслено) місця. Віка пішла в окрему кімнату, я сказав що Дудар спить один, а ми з Нікту разом, на що Андрій відповів – я нє буду спать всьо равно, в 8.00 Юра вєдьот на екскурсію, я посіжу на кухнє!!!!-почітаю Базілєвіча!
СкалА!!!!
Потім звонить Юра. Діалог: - Ну як ви там? – Всьо нормально, падаєм! – розірвав динамік мобілки і прес на пузі в хлам. Я вже вклався, два крємня пішли за пивом. Ага. Це я так думав. Завів будильник на четверту, щоб проконтролювати події і заснув. Не дочекався. Двері навстіж і назло всім законам тяжіння і гравітації Тосік по параболі зарулює на СВІЙ!!!! Диван! О, думаю, порядок. Прокинувся о п'ятій – світло горить на кухні. Встаю – картіна маслом. Три стула вздовж вікна і євпаторійський йог на розтяжці сопить, аж гай гуде. На фразу: Бля, Андрюха, нє гоні, пішли спать! - відповідь: Гєна, всьо отлічно, нє трогай мєня. Підсунув під голову подушку, накрив рушником і потому))))
Як Андрюха встав о восьмій сам!!!! Я не знаю. Юра, як завжди, трохи запізнився, я завів на 9.30 і знову заснув.
Далі буде.
+9