Джон Сміт
Насправді, попри моє ставлення до нинішнього нетаньяхівського Ізраїля (вкрай негативне, це релігійні фанатики з людоненависницькою ідеологією, ті ж аятоли, тільки бог інший), я вважаю для України є одна користь від удару Ізраїля по Ірану.
Звісно це не казки про "припинення поставок шахедів росії" і "знищення союзника путіна з дня на день", якими наперебій нас годували проізраїльські пропагандисти. Це все лапша на вуха бідних, яка не спрацювала б самого початку. Звісно, було очевидно, що і не могла бути знищена ракетна програма Ірану. І вона досі не знищена навіть попри удари США. Бо навіть якщо іранці перед ударами і вивезли 400 кілограмів збагаченого до 60% урану з Фордо, то все одно від зруйнованих тисяч центрифуг був би хоча б якийсь радіаційний фон на поверхні. А його не фіксують. Бо серце Фордо за деякими даними навіть глибше за 100 метрів.
Ну, а балістику іранці мали змогу запускати по Ізраїлю ще сьогодні вночі. Отже і ракети-перехоплювачі проти балістики і далі будуть потрібні на Бл. Сході, а наші Петріоти стоятимуть в гаражах.
Також ублюдський режим в Москві отримав можливість кричати про порушення міжнародного права Заходом. Можна називати рускіх цинічними, але політика така і є - цинічна. Тепер орки можуть казати, що не роблять в Україні нічого поганого.
Тобто всі удари по Ірану не досягли заявлених військових цілей - ядерна і ракетна програма не знищена, режим аятол не повалений. Україні й взагалі нанесено більше шкоди ніж користі.
Але. Користь від удару Ізраїля все ж є.
Я б назвав її наочним повчанням всім, хто вміють читати.
Ізраїль показав всім як діяти під тиском США і під час спроб США домовитися з твоїм ворогом.
Ізраїлю були невигідні намагання Обами, Байдена, а зараз Трампа домовитися з Іраном про мирне припинення іранської ядерної програми. І Ізраїль знайшов дієвий спосіб як це зірвати.
А от ми невигідні спроби США нав'язати нам переговори з РФ не зірвали. Ми для чогось полізли в невигідні переговори на невигідних умовах. Трамп набрехав нам, що "хоче побачити неготовність путіна домовлятися", а тоді точно, через 2 тижні, будуть санкції. Змусив нас сісти за стіл переговорів, а тоді сказав - хахаха! лохи, - і зник із процесу. І ніякі санкції не ввів. Ще й заблокував ті, що готував Ліндсі Грем і Річард Блюменталь.
Тому мені реально смішно зараз читати популярну аналітику, де критикують Зеленського, що він сперечався, а ось дивіться на Нетаньяху: треба було не сперечатися з Трампом, а улибатися і погоджуватися.
Я не люблю Зеленського. Але дурість не люблю ще більше.
Зеленський як раз і робив саме те, як повчають ці експерти.
Після скандалу в Овальному кабінеті Лідор, який спершу виступив так сміливо, раптом здувся, здав назад, спасував, перестав сперечатися і почав виконувати всі хотєлки Трампа.
Тобто те, що і хочуть ці експерти.
Ключове в діях Нетаньяху не вихваляти Трампа. А те, що Нетаньяху як раз Трампа послав. Тупо послав - фігурально і реально. З усіма бажаннями рижого фанфарона заключити мир з Іраном. Нетаньяху нагло зірвав дії Трампа (а до того Байдена) і почав війну впоперек ядерній угоді.
Так, Нетаньяху це зробив заради своєї шкури, щоб йому Кнесет не організував "імпічмент". Але ж зробив.
Ізраїль розпочав небезпечну провокацію і зумів втягнути в невигідну війну свого великого союзника. І навіть розколоти МАГівське ядро підтримки Трампа.
Ось що робив Ізраїль і Нетаньяху. А не "підлаштовувався під Трампа".
А Трамп в свою чергу вліз в удари по Ірану на стороні Ізраїлю не тому, що "Нетаньяху віляв хвостіком і дружив, бо це і є дипломатія", а тому, що Нетаньяху жорстко зірвав Трампу його стратегію, і поставили в рамки своєї стратегії - невигідної Трампу, але тепер єдино можливої. І Трампу не залишилося іншого, як пристати на чужу стратегію, або виглядати слабким.
Ось політика, дипломатія, психологія і все разом, а не поверхові розмови, що дипломатія - це просто "не сперечатися".
Нетаньяху зробив те, що мали робити ми.
Це ми мали бити РФ, руйнувати її нафтовий сектор, ввести ембарго на Новоросійськ, категорично відмовлятися від переговорів, і борзо заявляти, що путін буде вести переговори з слідчим Гааги. І нехай би Трамп публічно діяв НА СТОРОНІ ПУТІНА, кричав, що позбавить нас зброї, ламав нас через коліно, але б виглядав слабким!
Якби він позбавив нас зброї, ми всього лише отримали б те саме, що маємо зараз. Бо нас і так позбавили зброї, а протиракети антибалістики віддають на прикриття неба Ізраїлю, а не Дніпра і Білгород-Дністровського.
Зеленський як раз піддався на критику тих, хто кричали про "не сперечайся з Трампом". Перестав з ним сперечатися, почав в усьому погоджуватися і тепер Україна виконує, що їй сказали. Розмовляє з Мєдінскім і дозволяє перемкнути увагу на Бл. Схід.
Нетаньяху і його сторонники в американському політикумі скористалися нашою податливістю і радіють, як ми за них вболіваємо, а на питання про зброю нам відповідають: так якщо у вас переговори з рускімі - то навіщо вам зброя? Ракети ППО більш потрібні тим, хто бореться, а не тим, хто домовляється.
Для мене висновок в цій історії простий. Невигідні переговори треба зривати. Треба нав'язувати власну стратегію, а не називати стратегією "не сперечатися".
Хоч це і не так, але я не проти, що Україна разом з усіма кричить, що Іран переможено, ворог розпластаний, ура, справу зроблено. Я за те, щоб додавати: а тепер, панове, пора зробити те саме з головним у шайці. І якщо ви раніше боялися путінських ядерних погроз, то ваша GBU-57 показала як добре справляється з бункерами.