Фізики описують реальність як простір-час – структуру, що складається з одного виміру часу та трьох простору.
Тепер науковці висунули нову теорію, за якою час має три виміри, а простір – його вторинний ефект. Описаний підхід може розв’язати найбільшу проблему сучасної фізики – несумісність загальної теорії відносності та квантової механіки.
РЕКЛАМА:

Про це йдеться в дослідженні, яке опублікували в Reports in Advances of Physical Science, інформує Phys.org.
Автор роботи Гюнтер Клетечка з Геофізичного інституту Аляски (США) вважає, що насправді вимірів може бути шість, а час складається з трьох осей, а не однієї.
Його теорія пояснює, що час буває тривимірним, а не єдиним, як безперервний рух уперед. При цьому простір виникає як вторинний прояв часу, однак залишається складником єдиної структури. Науковець описує часові виміри як полотно картини, а простір – фарбу на цій тканині. (C)

Нарешті ковток свіжої аналітики яка все пояснює!