Пенетрувальна головка Storm Shadow SCALP EG пробила полотно, основний заряд увійшов у воду біля опори, здетонував, ударив по “бику” – ударна хвиля оголила арматуру.
Крім того перебило поздовжню балку, що надає жорсткості конструкції.
Як мінімум, потрібне дефектування та вивчення – як поведе себе міст під навантаженням. Як максимум, у перспективі, – серйозний ремонт.
Можна кинути поруч понтони, але з Сивашем у цьому плані непросто – середня глибина метр і ще кілька метрів мулу на дні роблять місцевість не подарунком для такого роду переправ. Та й вразити понтони набагато простіше, аніж капітальні споруди.
Всі ці фури з продовольством, паливно-мастильні матеріали, боєприпаси швидше і безпечніше возити на схід трасою М18.
А якщо переходити КПП Перекоп і потім Чонгар – набігає гак під 200 км. Їхати доведеться довше, і в зоні куди дістають українські М270, залітають дрони, можуть прийти високоточні снаряди – все військове та подвійне призначення страждатиме.
Залізницю фрагментувати на вузли вже цілком реально – вчора цілий день приходило до Токмаку, більше десятка ударів.
Були неодноразові прильоти у Волновасі. Причому неподалік Волноваха-Тяглова, підстанції для енергопостачання гілки. Не вища математика, куди воно там прилітало, так?
Кожне ураження станції – це падіння постачання фронту навколо неї.
А якщо переходити КПП Перекоп і потім Чонгар – набігає гак під 200 км.
Все, що могло перевалюватися через залізницю і довозитися авто, тепер буде їхати на фурах і в колонах з просіданням по моторесурсу.
Ізолювати Крим повністю у такий спосіб, природно, не вийде.
Це не Херсон із двома мостами.
Але таких завдань і не ставлять.
Потрібен хороший колапс, на кшталт того, що влаштували вчора фури та бензовози на КПП "Перекоп" – черги, затори.
Саме в цей час – коли ми долаємо передпілля, ведемо контрбатарейну боротьбу, піднімаємося на висоти під Роботиним.
Коли противнику кров з носу необхідно перекидати резерви із Криму та проводити санітарну евакуацію.
Коли цілі шматки залізниці стали та ще стануть недоступні.
А всі дороги будуть затоплені санітарними машинами, фурами, що об'їжджають затори, бензовозами, які намагаються виїхати від жахів війни, цивільними, кранами і бетонозмішувачами, що поспішають ремонтувати мости.
Характерно, що противник сам вирішив затягувати війну і переводити її до розряду екзистенційних.
Але тепер після знищення греблі південь стає тим, чим він був до індустріалізації – зоною ризикованого землеробства.
Вода в Крим декілька років не актуальна. Ірігаційні системи знищені.
Рекреаційний потенціал краю перекреслений опрісненням моря, роздутими тушами тварин і пестицидами з полів.
Волноваха в руїнах після весняних боїв 2022, але її залізнична станція нікому не потрібна – вмерли заводи Маріуполя.
Мости між материковою Україною і Кримом не потрібні.
В Якимівку другий за місяць приходять важкі ракети – пошкоджена залізнична станція і склади.
Коридор в Крим суходолом? Ні, не чули.
Хочете зубами триматися за цю пустку, яку ви зробили з квітучого українського півдня?
Тоді треба заплатити залізну ціну.
Саме зараз наші Су-24 М виписують чеки.
Данильченко
+4