Пенетрувальна головка Storm Shadow SCALP EG пробила полотно, основний заряд увійшов у воду біля опори, здетонував, ударив по “бику” – ударна хвиля оголила арматуру.

Крім того перебило поздовжню балку, що надає жорсткості конструкції.

Як мінімум, потрібне дефектування та вивчення – як поведе себе міст під навантаженням. Як максимум, у перспективі, – серйозний ремонт.

Можна кинути поруч понтони, але з Сивашем у цьому плані непросто – середня глибина метр і ще кілька метрів мулу на дні роблять місцевість не подарунком для такого роду переправ. Та й вразити понтони набагато простіше, аніж капітальні споруди.

Всі ці фури з продовольством, паливно-мастильні матеріали, боєприпаси швидше і безпечніше возити на схід трасою М18.

А якщо переходити КПП Перекоп і потім Чонгар – набігає гак під 200 км. Їхати доведеться довше, і в зоні куди дістають українські М270, залітають дрони, можуть прийти високоточні снаряди – все військове та подвійне призначення страждатиме.

Залізницю фрагментувати на вузли вже цілком реально – вчора цілий день приходило до Токмаку, більше десятка ударів.

Були неодноразові прильоти у Волновасі. Причому неподалік Волноваха-Тяглова, підстанції для енергопостачання гілки. Не вища математика, куди воно там прилітало, так?

Кожне ураження станції – це падіння постачання фронту навколо неї.

А якщо переходити КПП Перекоп і потім Чонгар – набігає гак під 200 км.

Все, що могло перевалюватися через залізницю і довозитися авто, тепер буде їхати на фурах і в колонах з просіданням по моторесурсу.

Ізолювати Крим повністю у такий спосіб, природно, не вийде.

Це не Херсон із двома мостами.

Але таких завдань і не ставлять.

Потрібен хороший колапс, на кшталт того, що влаштували вчора фури та бензовози на КПП "Перекоп" – черги, затори.

Саме в цей час – коли ми долаємо передпілля, ведемо контрбатарейну боротьбу, піднімаємося на висоти під Роботиним.

Коли противнику кров з носу необхідно перекидати резерви із Криму та проводити санітарну евакуацію.

Коли цілі шматки залізниці стали та ще стануть недоступні.

А всі дороги будуть затоплені санітарними машинами, фурами, що об'їжджають затори, бензовозами, які намагаються виїхати від жахів війни, цивільними, кранами і бетонозмішувачами, що поспішають ремонтувати мости.

Характерно, що противник сам вирішив затягувати війну і переводити її до розряду екзистенційних.

Але тепер після знищення греблі південь стає тим, чим він був до індустріалізації – зоною ризикованого землеробства.

Вода в Крим декілька років не актуальна. Ірігаційні системи знищені.

Рекреаційний потенціал краю перекреслений опрісненням моря, роздутими тушами тварин і пестицидами з полів.

Волноваха в руїнах після весняних боїв 2022, але її залізнична станція нікому не потрібна – вмерли заводи Маріуполя.

Мости між материковою Україною і Кримом не потрібні.

В Якимівку другий за місяць приходять важкі ракети – пошкоджена залізнична станція і склади.

Коридор в Крим суходолом? Ні, не чули.

Хочете зубами триматися за цю пустку, яку ви зробили з квітучого українського півдня?

Тоді треба заплатити залізну ціну.

Саме зараз наші Су-24 М виписують чеки.

Данильченко