Прямо зараз військовослужбовці нашого підрозділу здають особисте майно, службові автомобілі, просто неба вивозять безпілотні літаки – понад 100 штук на суму понад 1 млн доларів.
Вчора здали зброю, боєприпаси. Сьогодні-завтра почнуть відправляти висококваліфікованих операторів дронів, програмістів, електронників, аналітиків в різні підрозділи ДПСУ для подальшого проходження служби в якості стрільців.
Скільки я служу в армії, з 1986 року ніколи не бачив, щоб так швидко працювала військова машина. І це просто жах – знищення ефективного бойового підрозділу під час такої важкої війни.
Мені кажуть зверху, що все це відбувається тому, що я «загрався в політику». Це не так – тут нуль політики. Тут особисті образи і особисті фінансові інтереси. Великі гроші.
Нагадаю: наші неприємності почалися рік тому з невдалого, хайпового заголовка до мого інтерв'ю, який поставили журналісти. Інтерв'ю було суто технічне, про «ракети-дрони», без будь-якої політики.
Після публікації цього заголовка нас вперше хотіли розігнати, ліквідувати, незважаючи на всі наші бойові успіхи. Не розігнали, але «заблокували» – не призначали людей на посади, не присвоювали звання, не підписували бр-ки, не фінансували закупівлю комплектуючих для дронів.
Я не давав інтерв'ю цілий рік і весь рік намагався домовитися з командуванням, представниками офісу президента, міністрами і депутаткою парламенту, щоб нас «розблокували» і дали можливість нормально воювати. Ми, звичайно, воювали, але не так, як могли б.
Минув рік, і я почав активно писати і говорити про наші проблеми. Тому що вже набридло. Якщо хтось хоче просто «пересидіти війну», то це не про нас – багато хто з нас воює з 2014 року, добровільно прийшли захищати Україну. Я писав і говорив про наші проблеми, про монополізацію ринку компанією Fire Point.
Ось за це нас тепер і розганяють. Вбивають підрозділ, який мав високу бойову ефективність, який ми створили самі, самі сконструювали дрони, вкладали в підрозділ свою працю і свої ресурси.
Звертаюся до президента України, до головнокомандувача Володимира Зеленського: зупиніть цей кошмар!
Ми з вами в одному човні, принаймні до кінця війни, ми пішли воювати не за вашим наказом, а за покликом серця, ми не займаємося політикою і не заробляємо гроші на війні. Ми – свої, українці, нас не треба ліквідовувати, як ворожий підрозділ.
Допоможіть нам, Володимире Олександровичу! Ви гарант Конституції і конституційних прав громадян, а ми просимо тільки про одне право і обов'язок – захищати свою країну.
На прикладі Касьянова відпрацювали схему і заміряли температуру по палаті.
ГУЛАГ95. Вже давно. Не всі зрозуміли.