❗️Німеччина передала Україні три БпЛА дальнього радіусу дії Titan Falcon, надруковані на 3D-принтері, — Defence Blog

Titan Falcon може літати до 6 годин, дальність дії 400 км. Існує можливість встановлювати на дрони камеру з 2,5-дюймовим об'єктивом.

Два апарати проходять випробування в операційних умовах України.

🇺🇦🤝🇩🇪

Україна – Нідерланди – 3:1.
Ястремська з камбеком здобула загальну перемогу.

11-12 листопада відбулося протистояння збірних України та Нідерландів у раунді плей-оф Кубка Біллі Джин Кінг.

У четвертому матчі на корт вийшли другі номери команд Даяна Ястремська (№106 WTA) і Сюзан Ламенс (№218 WTA). Українка програла першу партію, але зуміла оформити вольову перемогу.

Кубок Біллі Джин Кінг. Україна - Нідерланди
Даяна Ястремська (Україна) – Сюзан Ламенс (Нідерланди) – 4:6, 6:1, 7:5

Русин - в трійці найкращих гравців «Сандерленда» в матчі з «Бірмінгемом» за версією WhoScored

Головний тренер зібрної України U-19 Олег Кузнєцов прокоментував невиклик до команди півзахисника німецької «Боруссії» Дортмунд Данила Кревсуна.

– Хотілося б запитати про Данила Кревсуна з «Боруссії» Дортмунд U-19, адже вчора після оголошення списку ця тема набрала розголосу. Які загалом причини цього рішення?
– Просто ми не можемо за всіма гравцями стежити. Дійшла до мене інформація тільки буквально 2 тижні тому, коли ми вже склали всі списки. Ми просто нічого не знали про цього гравця.

Легендарний 78-річний румунський фахівець та колишній тренер київського «Динамо» та донецького «Шахтаря» Мірча Луческу повідомив, що в інтерв'ю з журналістами росЗМІ спілкувався виключно про футбол.

Також Мірча заявив, що ніколи не повернеться до росії:

«Передусім хочу сказати, що моє останнє інтерв'ю було на тему футболу, тільки футболу, а не війни і політики. Якби мене прямо запитали про повернення до росії, я б відповів, що ніколи не повернуся до країни, яка породжує зло і розпочинає війни.

Я працював тут, у Києві з «Динамо» і на власні очі бачив усі жахи війни, які принесла росія. Я не залишив команду, готував гравців під повітряними тривогами та допомагав у евакуації їхніх сімей. Я все це відчув на собі, яка може бути мова про повернення до росії? Моя головна мрія зараз – це мир та спокій в Україні. Це безпека для українців, повні стадіони та процвітання цієї чудової країни.

Знаю, що обов'язково будуть у майбутньому питання про Тимощука. Востаннє ми спілкувалися до початку повномасштабного вторгнення. Мені незрозуміла його політична позиція, і я не хочу більше говорити про цю людину, хоча раніше ми близько спілкувалися і він був моїм помічником у «зеніті».

Щодо моєї кар'єри в майбутньому, то я не збираюся йти на пенсію вже зараз. Я хочу повернутися у великий футбол, хочу тренувати команди, які гратимуть на європейському рівні. Футбол здатний творити дива, я пам'ятаю, як ми збирали стадіони в Європі, коли на матчі приходили українці і могли хоча б на якийсь час забути те, що відбувається у них на батьківщині.

Я не хочу залишати Україну ворогом. Я був єдиним іноземним тренером, який не залишив Україну під час війни, я був із «Динамо» та країною весь цей час. Хочу, щоб ви запам'ятали мене як людину, яка допомагала розвивати український футбол, український спорт.

Ще раз хочу сказати – я ніколи не повернуся працювати до росії. Після того, що я побачив на власні очі в Україні, це взагалі не обговорюється. росія – це тероризм, це смерть і біль. Ця країна забрала у мене другий будинок – Донецьк. І хотіла забрати третій – Київ.

Не вірте всьому, що бачите. У моєму останньому інтерв'ю ми розмовляли виключно про футбол, а всі інші питання та відповіді – про війну та політику – журналісти вже додумали за мене. Запам'ятайте мене як людину, яка любить Україну!»

Українські військові в ніч проти 10 листопада вразили в окупованому Криму два російські швидкісні десантні катери.

Цю інформацію hromadske підтвердили в Головному управлінні розвідки Міноборони України.

У розвідці зазначили, що це сталося в селищі Чорноморське. Більше деталей поки не навели.

Костянтин Машовець

"Стрибок" за Дніпро...
частина 1

До активних дій ЗСУ на лівому березі Дніпра можна відноситись як завгодно. Рахувати це "піарною авантюрою на крові", безцільним витрачанням ресурсів, або серьйозно розглядати можливість "прориву до Криму" з цього напрямку...

Але, поки, реальні події свідчать про те, що російське командування на Кримсько - Таврійському напрямку, принаймні, отримало, явно не запланований ним раніше, значний "головний біль"...
Це вже факт, якби його не оцінювати та не трактувати

Наскільки я розумію, там все їде чітко "за планом",
однак, явно не російським...

- Принаймні, 2 тактичних плацдарма ЗСУ у районі автомобільного та залізничного антонівських мостів вже перетворилися на 1, але трохи завбільшки ніж 2 попередніх... Причому, судячи зі всього, ЗСУ достатньо "плотно" його утримують...

- В районі с.Кринки, передові підрозділи 26-го мотострілецького полку (мсп) противника, очевидно, ще утримують частину лісу південніше села та північно-східну частину самого села, але ситуація там для росіян явно розвивається, якось "не в ту сторону"... Причому, не допомогають навіть "шторм-зетовці", пригнані з боку с.Корсунка. В свою чергу, декілька підрозділів 144-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) росіян спробувала на цій ділянці "прощупать украинский плацдарм", як то кажуть, в лобову, так би мовити, нахрапом... але, вийшло невдало для неї...

- Окрім цього, принаймні, у 2-х місцях передові підрозділи ЗСУ на відтинку між м.Олешки та м.Нова Каховка зуміли перерізати прибережну дорогу, яка їде з Нової Каховки на Олешки... Що вже, само по собі, є , м'яко кажучи, трохи дивним... Але буде ще більш дивним, якщо українські підрозділи вийдуть до наступної дороги Е-58. А така можливість в них є... в такому разі, ситуація зміниться взагалі, кардинальним чином.

- По рубежу Підстепне - Піщанівка також відбуваються якісь "суета и беспорядок". В районі о. Чайка противник (ймовірно, підрозділи 177-го окремого полку морської піхоти\оп МП та 171-го окремого десантно-штурмового батальйону\одшб зі складу 7-ї десантно-штурмової дивізії\дшд) намагаються утримати першу позицію головного рубежу оборони вздовж прибережної дороги. Цілком можливо, що там же задіяні й окремі підрозділи 205-ї омсбр противника... Але, не зважаючи на це, навіть судячи з відкритих джерел, ситуація там для противника також накаляється, особливо північніше с.Підстепне.

Коротше кажучи, з дніпровських плавнів у противника якось не вийшло ефективної смуги забезпечення...

Якже реагує на всі ці події "Теплінський и компания"...?"
Звісно, у притаманному для росіян стилі...

- Стягуванням на "АпАсный участок" додаткових сил й засобів...
- Організацією та проведенням численних серій атак у режимі 24\7...

Причому, ввод у бій з'єднань, частин та підрозділів відбувається так само, як й завжди...
"по мере соосредоточения и развёртывания"...

Мова йде, в першу чергу про два основних з'єднання, які очевидно, противник має намір задіяти для "ліквідації дніпровської кризи" - 70-у мотострілецьку дивізію (мсд) зі складу 18-ї загальновійськової армії, а також 7-у десантно-штурмову дивізію (дшд) зі складу повітряно-десантних військ...

Хто забув, нагадаю...я вже писав, що зі складу 7-ї дшд на цьому напрямку ще до недавна перебувало по-суті лише три батальйону (171-й одшб, 104-й окремий танковий батальйон\отб та 162-й окремий розвідувальний батальйон\орб). Основні сили дивізії (3 її десантно-штурмових полку\дшп) були, свого часу, перекинуті "під Вербове", аби прийняти участь у флангових контр-атаках проти наступаючого українського угрупування...

Ну й ось тепер, зважаючи на той факт, що з "фланговими контр-атаками" на Токмацькому напрямку все одно нічого путнього не вийшло, а українські морпіхі влаштували у дніпровських плавнях російським мотострільцям та мобікам фатальний контр-страйк, месьє Теплінський, явно зажадав від своїх "старших начальників" повернути йому це з'єднання повітряно-десантних військ "взад". Нагадаю, штатна посада цього генерала - командуючий повітряно-десантними військами зс ри-фи

Однак, справа в тому, що витягнути зараз з під Вербового на Токмацькому напрямку основні сили 7-ї дшд російське командування не може... "чисто физически". 108-й та 247-ї десантно-штурмові полки (дшп) дивізії втягнуті у бої по "самое не балуйся". А 56-й дшп, який й так вже раза 2 переформовували "майже заново", може відправити "до Теплінського" прямо зараз не більше 2-х своїх батальйонів... Хоча, ймовірно, "чуток погодя", ця феодосійська шарага відправиться на Дніпро у повному складі (якщо вже не відправилась)

Щодо 70-ї мсд, то 2 її мотострілецьких полку ВЖЕ задіяні - 26-й мсп поки невдало пробує відкинути наших морпіхів від Кринок назад у плавні... а 28-й мсп, ймовірно, введений у другий ешелон тактичної групи, яка діє по рубежу Піщанка - Підстепне, північніше с.Раденськ, десь південно-західніше с.Челбурда. Ще "десь вештаються", принаймні, один мсп та ще один танковий полк (тп) цієї дивізії.

Про танковий полк проходила місяць назад інформація, що він продовжує "доформовуватись" у північному Криму, а мотострілецький, нібито зосереджувався в районі м.Скадовськ.

Як би там не було, але противник найближчим часом буде вимушений "займатися проблемою українських плацдарів" на Дніпрі впритул. Адже, якщо пустити це питання на "самотёк", ЗСУ таки зможуть отримати на правому березі річки відрізок узбережжя, куди НЕ буде діставати основна масса російської артилерії. Не мені вам пояснювати, що це буде означати...

Звісно, його ще потрібно буде надійно прикрити з повітря...
Ну, на цей рахунок... у мене також є певні, далеко не безпідставні (судячи з тієї інформації, яка надходить з військ) сподівання...

Й на заключення, щодо оцінок дій ЗСУ з боку противника...

Декілька російських пабликів, більш-менш адекватних (й тому, не дуже відомих "у себя на родине") досить одностайно дійшли до висновку, що ЗСУ ЗАЗДАЛЕГІДЬ спланували, організували й відпрацювали свої дії через р. Дніпро...

Я не буду зараз їх вказувати, щоб не рекламувати ворога... але вкажу, що свої висновки вони аргументували достатньо адекватно...

- Росіян неприємно вразила швидкість та оперативність дій підрозділів ЗСУ, особливо в царині нарощування їхніх зусиль... "Сначала там обнаруживается 2-3 хохляцких ДРГ, потом - до взвода, а через пару суток, когда закрипились, они начинают переправлять туда миномёты и там уже появляется рота... ну и т.д."

- Також, вони дійшли до висновку, що українське командування знайшло якійсь, поки невідомий їм спосіб, забезпечувати поповнення своїх передових підрозділів та організувати їхне матеріально-технічне забезпечення, причому в достатній кількості та із відповідною оперативністю (інакше передовим підрозділам ЗСУ не вдавалось би протягом більш-менш тривалого часу вести інтенсивні бойові дії на плацдармах, а вони, окрім цього, примудряються їх ще й розширювати)

- Очевидно також, що ширина по фронту та основні ділянки й напрямки активних дій ЗСУ "через Дніпро" обрані зовсім не випадково. Вони чітко прив'язані до характеру місцевості, складу та оперативному шикуванню російських військ, враховано навіть рівень води, найбільш вдалі та зручні місця для висадки та прихованого просування у поймі. Росіяни доходять до висновку, що мають справу із ретельно спланованою та підготовленою, особливо у царині розвідки, операцією із захоплення та утримання плацдармів на лівому березі Дніпра. Хоча, звісно, вважають, що у них при "наведении порядка" та "концентрации усилий" є значні шанси їх ліквідувати...

Завтра, якщо нічого ектраординарного не трапиться... поговоримо про склад та структуру УВ противника "Днепр"... та спробуємо зробити певні висновки "про перспективи" цього напрямку.

Стаття 76.
Строк повноважень Верховної Ради України становить п’ять років.

Стаття 83.
У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.

НО У НАС НЕТ СТАНУ ВОЙНЫ...

Атлетіко - Селтік - 6:0

В центре Донецка трагедия.

Вражеские ракеты попали в здание, где происходило совещание наших офицеров.

Есть погибшие, их число пока уточняется.

Volodymyr Ariev
31 мин. ·
Щойно я отримав інформацію з надійного джерела

‼️ У Таганрозі приліт по військовому аеродрому...

🇺🇦 Донбас Оперативний

Кстати... теперь ясно про ЗАКРЫТЫЙ в Европе ГЕШТАЛЬТ?

Петро Порошенко

Ми починаємо виробництво потужних українських систем радіоелектронної боротьби.

«РЕБ — ключ до перемоги у війні безпілотників», — сказав Валерій Залужний у The Economist. Саме тому ми вже багато місяців шукали спеціалістів, тестували техніку, купували деталі.

Скажу відверто, у цей проєкт мало хто вірив. Хоч на папері все сходилося, але виглядав він нереально, допоки ми не побачили його в дії.

Проєкт реалізувала одна з найкращих в Україні команд, яка ще з початку російського вторгнення — з 2014 року — виробляла системи РЕБ. Їхні системи і зараз стоять на озброєнні. Але кількість дронів значно зросла, і тепер нам необхідні потужніші системи.

Тому, коли я побачив на папері, що цей РЕБ може «задавити» російські БПЛА на відстані до 20 (!) кілометрів, засліпити «Зали» та «Орлани» так, щоби вони більше не могли коригувати ланцети по наших позиціях, а наші дрони водночас могли спокійно діставати ворога — то це видавалось фантастикою.

Але наша команда повірила розробникам. Тому я не просто побачив, як цей РЕБ з креслення перетворився на випробувальний зразок, не просто побачив його випробування на полігоні — тепер ми інвестуємо у цей проєкт 150 мільйонів гривень.

Ви правильно зрозуміли — ми запускаємо виробництво потужних РЕБ-систем, які прикриватимуть наше військо на найбільш гарячих напрямках — під Авдіївкою, Роботиним і на лівому березі Дніпра.

Працюємо разом на перемогу і до перемоги!

Болгарія видворила російського пропагандиста Гацака та заборонила йому в’їзд до ЄС

Роман Донік

У мене погана новина для тих хто публічно закликає та хоче перейти в "оборону" або в "стратегічну оборону".
Реальність така що ми і досі в обороні. І в стратегічній обороні. На декількох ділянках ми маємо успіх в просуванні, на певних ділянках повільно, але просуваємося за визначеними задачами по контрнаступу. Але глобально ми в обороні. В ворога перевага в усьому. Досі. І нічого не змінилося кардинально. Їх банально більше. Сильно більше. І де і коли ми остаточно спиним ще ніхто не знає. Тому не тіште себе ілюзіями. Вас найобують. Оборона то не чарівна кнопка «все повернути як до 23.02», а бо «заїбісь». Може в когось стратегічна оборона, то по Дніпру, а може по кордонам Івано-Франківської області. Але то інша історія. Дуже хуйова. Бо ми вже сиділи пасивно в обороні і дали ворогу обшитися мінами на глибину кілька кілометрів.
І дуже прикро що люди цього не усвідомлюють. А ще гірше, що ті хто зараз спекулюють на цій темі, будуть тримати оборону на останній лінії оборони десь під Варшавою.

«Селтик» приостановил действие абонементов фан-группы, поддержавшей Палестину.

Представители Green Brigade демонстрировали на «Селтик Парк» баннеры с надписями «Свободу Палестине» и «Победы сопротивлению». Также они приносили палестинские флаги на игру с «Атлетико» (2:2) в Лиге чемпионов.

Как передает The Telegraph, около 200 членов фан-группы получили уведомление о том, что их абонементы отныне недействительны.

Green Brigade не будет на игре «Селтика» с «Сент-Миррен» 1 ноября, но в дальнейшем запрет может быть снят, если переговоры с лидерами объединения окажутся продуктивными.

В письме от клуба говорится, что решительные меры приняты в связи с «неоднократными случаями неприемлемого поведения». Подчеркивается, что «доступ к билетам на выездные матчи для болельщиков, зарегистрированных как часть группы, также будет приостановлен». Напрямую ничего о поддержке Палестины при этом не говорится.

Ефим Конопля: «Я бы не сказал, что «Динамо» находится в кризисе»

Bohdan Miroshnikov

"Зеленський та Залужний розійшлися у поглядах щодо контрнаступу.

Залужний вважає, що контрнаступ завершився і треба готуватися до наступних операцій, зараз захищаючи звільнені території.

Зеленський вважає, що війна зайшла до тупика і західні партнери мають обмежене терпіння щодо того, що війна затягується".

Так статтю британського видання The Times передає російська пропаганда (скрін 1) та саме таким чином це підхопили деякі наші ТГ-канали.

Що ж насправді?

Дійсно, Залужний сказав про те, що "контрнаступ МАЙЖЕ завершено і треба готувати наступні операції".

А Зеленський з цим не погодився і ДОДАВ, що Київ розчарований тим, що не зміг продемонструвати значущий прогрес у літньому контрнаступі (скрін 2).

А далі, це ж видання пише, що "ситуація краще, ніж тупик, бо Сили Оборони нанесли ворогу величезних втрат під Авдіївкою. І все ж досягли успіхів у контрнаступі на Токмацькому напрямку (скрін 3, помістилося не все, за посиланням можливо перевірити).

Що далі?

У заключенні, видання пише про те, що "західні лідери бажають, щоб українські війська досягли значних успіхів, які західні війська робили протягом минулих 70-ти років. Таких як на Фолклендських островах чи у Перський затоці у 1991 році" (скрін 4).

І саме це є ключовим у баченні наших союзників.

Я маю субʼєктивну думку, що саме під їх впливом ми розпочали контрнаступ саме на півдні.

Хоча були набагато більш перспективні ділянки - Бахмут, Волноваха чи Лисичанськ зі Сватовим.

У підсумку, результат контрнаступу не влаштував ні нас, ні наших союзників. Що було очікувано.

Зараз серед західної думки є наративи, що нам потрібно відбити те, що було захоплено після 24.02.2022. Ця стаття у тому числі їх опосередковано просуває.

Але тут треба розуміти контекст, який вже раніше фігурував. Нам потрібно досягти успіхів стратегічного характеру (перерізати кримський сухопутний коридор, наприклад) - і тоді, можливо, сідати за дипломатію.

Але це тільки один з варіантів розвитку подій, який можливий. І поки не видно передумов, щоб він став основним.

Дуже добре, що нашим військовим на дипломатію та бачення західних політиків щодо методів управління стратегічними операціями трохи чхати, тому вони продовживатимуть виконувати завдання по звільненню наших територій.

Висновок

Не треба тягнути маніпуляції та відозмінені факти від російської пропаганди.

Наше військове командування усвідомлює помилки, і готується до наступних операцій навесні.

А глобально - стаття у тому числі покликана подумати західним політикам, що не все те, що вони пропонують, нам підходить.

І знову, блискавична перемога союзників у Перській затоці 1991 року стала можливою виключно завжяки повній домінації у повітрі та наявності "довгої стратегічної руки", яка знищила ППО іракських сил.

Тому для таких перемог з нашого боку, потрібні сотні західних літаків, а також суттєве розширення далекобійного арсеналу озброєння.

І дуже гарно, що така думка опосередковано просувається у західних ЗМІ.

Нагадаю, що ви можете підписатися на мій Telegram-канал за посиланням https://t.me/myro_shnykov

Скріни та посилання на статтю у коментарях.

Олександр Матяш

Інфо для військових!!
Расшарьте будьласка!!

Оскільки у більшості військовослужбовців одна з нагальних проблем це ремонт корчів, нижче інфо що стане в нагоді.

Є круті хлопці що займаються ремонтами стартерів та генераторів.

Або ж просто відправляють на заміну нові.

БЕЗКОШТОВНО!!!!!!

https://www.facebook.com/profile.php?id=100071873146588

Посилання на сторінку Антона.

Від бійців лише фотозвіт.

Зазвичай у хлопців вже є стартери та генератори на підміну.

То ж просто пишіть і однією проблемою буде менше!!!!!

‼️ По Газі прямо зараз одночасно завдають ударів до 100 ізраїльських винищувачів. - ЗМІ...

🇺🇦 Донбас Оперативний

Ізраїль вважає запрошення делегації ХАМАС до москви "негідним кроком" і вимагає від росії негайно вислати їх — заява МЗС Ізраїля

Serg Marco

"- Куме, ти читав? В фейсбуках пишуть про зраду, кажуть що нам тут дуже важко."
- Ого, і що, хочуть приіти на допомогу може нарешті?
- Ніт!"

Три тисячи репостів цього лайна в фейсбуці. Три тисячі репостів. Три тисячі репостів про брехню та маніпуляції, щоб розповісти який Путін молодець, волонтерських рух в нас лайно, а критична ситуація в нас не через те що перед нами ворог з сильною перевагою по кількісті, трму що ось такі патріоти сидять по домам та воюють в фейсбуках, а тому що у ворога перевага в дронах. Наступ лайно, проблема в нас щоб втримати Авдіївку, і взагалі то влада виновата, а так це пише патріот звісно, а не балабол-маніпулятор, то ось вам меседж про те що треба на дрони збирати, бо патріот. І посрати які дрони тут себе показують, які ефективні, а які ніт, і яка ситуація з іншими, теж важливими компонентами оборони.

Знаєте, є правда, і це зрозумілі меседжі. А є брехня, яку іноді транслюють з позитивною/негативною метою. Це називається пропаганда. Чому з диванів в нас кожен себе вважає пропогандоном- незрозуміло. Навіщо розповідати про те який поганий волонтерський рух в Україні, де в фейсбуці збирають на Байрактари, а в Росії- на павербанки, апелюючи російською іпсохою (доречі яка є в єдиному екземплярі)- незрозуміло. Навіщо розповідати про перевагу в дронах- теж незрозуміло. Тим паче що це брехня. Причому це плювок в сторону аеророзвідки моєї бригади, яка рік старалась розвиватись, щоб мати перевагу в цьому компоненті, бо тут Донецьк, багато камер тупо на багатоповерхівках, багато спостережних постов та РЕР на будівлях, їм щоб мати оперативну обізнаність не треба мати багато дронів в повітрі, це як раз наша задача, і ми з нею справляємось.

Насправді ворог навпаки вибрав для концентрації сил та засобів дні, коли були важкі погодні умови для дронів, вітер 16-20 м/с, швидко сконцентрував сили та пішов в атаку. Ефекта несподіванки не вийшло. Ми все одно спостерігали і насипати почали зразу. Але це ж срана реальність яка нецікава фейсбуку, як і реальна робота аеророзвідників. З реальної роботи три тисячи репостів не зробиш. А зі зради- легко. Бо фейсбук то не про правду. То про торгівлю емоціями.

Окай, давайте я скажу яка потреба в войськах, раз вже до цього диванні патріоти ніяк не докопаються.
Нам потрібні в першу чергу люди. Бо ми втомились. Бо ми другий рік на війні, а твоя ефективність на полі бою залежить від якості живої сили якою ти оперуєшь. Так, дрони потрібні. Я це знаю як людина, у якої вже під 9 млн.грн. заборгованості за різні дрони на особистих зобовʼязаннях, і я потроху якось стараюсь закривати борги. Але люди потрібні більше. Бо людей не можна купити. Не можна зібрати репостами. Вони можуть тільки самі прийти, розумні, мотивовані, готові вчитись та воювати.
Ми втомились, і дуже боїмось що зламаємось, не залишив після себе заміни. А наша заміна вирішила що писати в фейсбуці зрадопости безпечніше.

Луценко вже казав що людям потрібна ротація, і це правда. Навіть хотіли якийсь закон від опозиції на цю тему розробити. Тема дуже швидко вмерла, коли зʼясувалося що для того щоб когось відпустити з фронта, треба когось загнати на фронт. А ні, це вже не входить в наші пріорітети, ЗСУ, ми там віримо в вас, ротацій немає, але ви тримайтеся. Всі рубають окуня як тільки на цю тему починається розмова.

Бо нам потрібні люди.

Цим літом завдякі зірваній спині (ходити в броні та зі зброєю все ж таки дає свій відбиток на здоров'ї) в мене почала відніматись нога. Приїхав в лікарню в Київі, пройшов обстеження, сказали амбулаторне лікування 10 днів лежачі, потім по результату подивимось. Я посміявся та поїхав до своїх під Донецьк. Бо в мене немає цих 10 днів, я не маю морального права валятись в ліжку, поки в окопах гине піхота. Зранку мене капали в лікарні, моя команда розкладувала комплекс, чекала мене, я приїзжав (що доречі було заборонено, струс хребта від переміщення в авто нівелював лікування) і ми взлітали. Я ходив з синіми опухлими венами, шкандибаючі, обмежено-функціональний, і мені було соромно наблюдати як дівчинка-пілот з моєї команди вагою до 50 кг збирає комплекс, а я, здоровий штріх, не можу навіть допомогти. Що за мене працює дівчинка. Мені було соромно.
А комусь не соромно прокидатись зранку, пити каву, дивитись новини по фейсбуку та тг-каналах, та писати про те яка тут в нас ситуація, щоб набити репостів. Нормальний день патріота, чого ви.
І всіх це влаштовує.
Влада не тригериться на диванних патріотів, бо вибори ж можуть бути, а уклоніст- він же теж людина яка прийде вибирати владу. Тому з одного боку план по ТЦК, по іншим- закроємо очі на те що пропогандується звичайне життя. Бо є батальон Монако, бо є батальон Печерськ, бо є багато з тих хто і зараз катається відпочивати за кордон, і якось не дуже хочеться кричати "все і всі для перемоги" коли самі цих принципів не притримуються.
Опозиція робить все теж саме, казати що уклоніст- то зрадник, немає яєць, бо їм ще на виборчі майданчики приходити. Зсушник навряд чи проголосує, а ось уклоніст- можливо. Раніше сама важлива людина для виборів- то були бабусі, зараз все трохи помінялось. А ми дивимось які погані ТЦК, що люди патріотично в бійку з військовими кидаються, від нестерпної любові за Україну.
Багато коментаторів теж вважають що краще якось дистанційно бути патріотичними. Тому коли черговий "патріот" пише як там на фронті, до нього не приходять в каменти вказувати "А чому ти не на фронті, патріоте?". Бо є син, брат, чоловік, яких теж не дуже хочеться щоб призвали.

І немає яєць сказати правду- фронту потрібні люди! Бо ті хто воюють- втомились. Бо незрозуміло скільки ще протримаємся. Бо нарід побачивши що основна загроза відпала, що ми вистояли та навіть пішли в контрнаступ- просто поклали болт на оборону своєї країни, вболіваючи ща ЗСУ як ща любиму футбольну команду.
Ми воююча країна, але єдине на що в нас не працює пропоганда- так це що уклоністом бути погано. Недостойно. Що ти кинув своїх побратимів та співвітчизників в самий важкий момент. Що ти шмат лайна, а не громадянин, і неважливо які патріотичні в тебе пости в фейсбуці. Немає в нас такого. Така ось реальність. А ситуація на фронті- то просто привід написати пост в стилі "дивіться які всі пітуни, а я дʼАртаньян, доречі збирайте на дрони, це важливо".

Ви хочете дізнатися як воно насправді, очами аеророзвідки?
Я вам розповім.

Ранок. Димка ріже огляд, щоб зрозуміти що який піксель на екрані означає, стою впритул до великого монітору, на який виводиться зображення з борта. Ми спали за ці двоє суток годину. Дівчина оператор веде камерою дивлячись в екран скляними очами. Вона вже не розмовляє, просто немає сил. Я стараюсь роздивитись щось, і нарешті ідентифікую ціль:
- Колона, збирається. Три танка, чотири "бехі", та дві "ватки". Тримаємо на екрані.

Оживає колонка яка стоїть біля ноутбуків, втомлений голос напрямківця скрізь гул який стоїть у штабі каже:
- Бачимо. Флай, потримайте колону, треба зрозуміти куди вона піде.
- Плюс, тримаємо- відповідаю я. Ми починаємо проглядувати поруч, може є ще якісь міста концентрації. Беру телефон, набираю другий екіпаж.
- Взлітайте, треба буде нас замінити.
- Ми тільки сіли, нам треба час щоб підготувати борт до вильоту- відповідає мені пілот, мій старий приятель, якого я знаю ще зі школи. Він не був народжений для війни, псоріаз в тій стадії, коли білий білет це константа. Але за спиною в нього дві ротації на Бахмуті, і він тут.
- Давайте швидше, ми не зможемо висіти довго - відповідаю йому я і вимикаю телефон. Ми спостерігаємо за колоною. Хвилини тягнуться дуже повільно. Очі заплющуються самі.
- Колона почала рух- передаю я в мікрофон встряхнувши головою.
- В нас замалий заряд- каже другий пілот, який відповідає ща керування борта: - Ми можемо не витягнути борт по такому вітру.
- Витягнемо. Давай економити батарею, не можна відпускати цю колону.

Пілот дивиться на мене, і судячи зі всього він незгоден з таким рішенням, але сперечатися немає сил. Доволі заможна людина, в житті якого був той достаток, який дозволяє йому всю війну пересидіти десь на Балі. По міркам бійців "економічного фронту", він як мінімум комбат. Але замість Балі, він один з найдосвідченіших пілотів нашого напрямку. Він підіймає борт ще на пʼятдесят метрів, та вимикає двигун, стараючись поставити борт по вітру. Борт починає більше колихати, стабілізація камери періодично не справляється. Дівчина корегує положення камери, періодично доносяться зовсім не жіночі матюки. Точний напрям вітру зрозуміти важко, навігація в районі задавлена, трубка Піто дає данні з похибкою. Але пілоти вперто шукають напрям вітрових потоків, щоб борт меньше вмикав двигун. Очі прикуті до данних по вольтажу та амперажу.

- Поверни правіше- кажу я дівчині, і зразу вмикаю мікрофон:- Бачу "бехи", дві одиниці. Йдуть з Донецька по паралельній дорозі на великій швидкості. Судячи зі всього почали дробити штурмові загони.
- Бачимо, спостерігаємо- в колонках зʼявляється голос координатора.
- Ми в повітрі- з колонок доноситься голос пілота екіпажа, який повинен прийняти "карусель".
- Це ще 15-20 хвилин поки він сюди долетить, це прям дуже критично- заявляє пілот:- Треба повертатися.
- Тримаємо ціль- відповідаю я. Камера постійно переводиться з великої колони на дві "бехі" які вже випередили основну колону.
- "Бехі" з десантом пішли на Первомайське- кажу я в мікрофон.
- Плюс, бачимо, їх вже готуються зустрічати. Флай, тримайте основну колону.- зʼявляється голос координатора.
Ми переводимо камеру на основну колону. Так хотілось побачити як зараз наші будуть розйобувати пігдогів, але наказ є наказ, є пріоритети. Та і мавікі вже супроводжують ці "бехі", під корегування ударів fpv, не треба задвоювати огляд.
- Колона повернула направо, судячи зі всього йде на Водяне- вмикаю я мікрофон.
- Плюс, арта вже наводиться на перехрестя кінця накатов, тримайте колону- доноситься з динаміків. Ми спостерігаємо за колоною. Та показниками вольтажу. Кожен раз коли підіймаєм борт вище, показники вольтажу становляться жовтими. Коли показники стануть червоними, борт пійде сам на аварійну посадку.
- Ооооох, непогано- доноситься від пілота, коли снаряд влучає поруч з однією з "бех".
- Якщо зачепило, то там хтось став фаршем в коробці. Близько прийшло- прокоментував я флегматично наблюдаючи за приходами: - Вони знов повернули направо. Будуть обходити по дальній дорозі.
- Плюс, спостерігаємо. Пʼятдесят третя попереджена, теж готовиться приймати гостів- просипається колонка голосом координатора .
- Я на зумі спостерігаю колону, Флай, можете повертатись- доноситься з колонки голос командира другого екіпажу. Пілот розвертає борт в сторону місця посадки, та починає його уводити на місце посадки. Проходячи над Первомайським ми бачимо як палає одна з "бех", що так швидко сюди їхала. Другої не спостерігали, може пішла назад через Лозове...

Тоді ми посадили борт на останніх краплях заряду. Пілоти поспали 30 хвилин, я не спав зовсім, хтось повинен був бути на зв'язку зі штабом. Посплю я вже після обіду годину, а потім ми знов взлетимо. Коли ми нарешті поспимо після зміни, ми проснемось з єдиною думкою- як там справи на фронті. А ще я зайду в фейсбук та прочитаю альтернативно-диванну версію того що зараз на фронті.
Колись я не розумів що таке ПТСР, коли той хто воював розбиває обличчя цивільному з альтернативною версією історії, в якій військовий приймав участь. Ну незгоден ти з іншою точкою зору, чому битись зразу?
Тепер розумію. Бо для нас ця правда полита кровʼю побратимів, а для когось це просто повод для словесного фехтування. Мабуть вже і я став таким, бо мене виворачує від маніпулятивних текстів. Зараз патріоти діляться на розумних, та сміливих. Сміливі воюють на фронті. Розумні від цієї судьби відмахнулись.

Але будь ласка, знайдіть вже в собі сили сказати правду.
Фронту потрібні розумні люди, і ніякі патріотичні пости це не замінять. Почніть вже задавати це питання. Якщо ви дійсно звісно цікавитись чим допомогти нам тут.

Zoya Kazanzhy

Це - довгий і болючий текст. Я маю його написати. Але на ніч краще не читайте. Потім, зранку.

ххххххххххх

Я бачила президента живцем. І навіть його слухала. В 2019 році. Коли він був кандидатом. А ми веселими слухачами, яких цей неофіт потішив.

Багато хто із тих, хто був на зустрічі, відкрито розважався. Бо кандидат Зеленський взагалі не розумів, куди він потрапив і що відбувається.

Тому і діалоги були такі.

Питання: а якими будуть ваші перші кроки на посаді президента?

Відповідь: а вот вы бы что делали на моём месте? Расскажите мне, давайте вместе подумаем.

Я спитала лише одне, але своє улюблене, про фемінізм.

Відповідь: я очень хорошо отношусь к женщинам, но люблю, конечно же, свою жену.

Зала продовжувала тішитися. Один із нас (я знаю, хто) викрикнув: - Володя, а ты знаешь значение слова «феминизм»?

Знаєте, ми з друзями вийшли з тієї зустрічі повністю приголомшені. Ми знали соціологію. Ми розуміли, що він – наступний президент. Один із нас, хто терпіти не міг Порошенка, вимовив: триндець (він інше вимовив, але я не буду тут матюкатися). І ми пішли випити. Єдине, що тоді прийшло нам в голови.

Так от, я тоді побачила мстиву, недалеку, обмежену, погано освічену, сконцентровану виключно на собі, образливу, з ураженим его людину. Повна порожнеча. Так, він усміхався, навіть пробував жартувати, навіть інколи вдало, але все інше було дуже страшним.

Я тоді безкінечно писала якісь пости і тексти, намагаючись достукатися. Не можна таке вибирати! Бо це – смертельно небезпечно.

"Нам предложили проект", - як скаже трохи пізніше в одному із своїх інтерв'ю Олена Зеленська.

Але ж ми всі, як ви розумієте, «працювали на Пороха». А у того, як відомо, «бізнес на крові», «ліпєцкая фабріка», «вбив брата» і інші лабуда, яка прекрасно заходила у вуха наших людей, які все своє життя очікують дива і справедливого царя.

Частина тих голосуючих, на жаль, навічно похоронена в тому ж таки Маріуполі, наприклад.

Я уважно в той час слухала всі месиджі, які генерувала команда кандидата. Я бачила, як все відбувається з Голосом. Зараз наш Голос, на який так багато покладалось надій, часто голосує синхронно зі слугами та опзж. Але тоді вони справились – розкололи демократів і на цьому ввійшли у владу.

Мене тоді дуже вразило розслідування Бігуса про оборудки в оборонпромі. Дуже. Я перепостила той текст з запитанням – як так можна????

Я знаю, що те розслідування забило останній цвях в політичну труну Порошенка. Я теж повірила. Це вже потім з'явилась історія з запчастинами, які добували наші агенти і які тоді постраждали. Вже потім, в 2020 році суд назвав розслідування неправдивим.

А тоді, в 2019-му, був Блогфест у Дніпрі. І я запитала у Бігуса, чи розуміє він, що зробив? На мене налетіли колеги. Ну, як налетіли. Не в тренді було говорити про лузера Порошенка. Тому мені казали приблизно таке: ну ти ж розумієш, він сам викопав собі яму, він сам неправильно себе поводив, він сам винен у тому, що програв.

Повірте, справа не в Порошенко. Мене вбиває тупість тих, хто мені пише, що я на нього працюю. Ні, не працюю. Пишу про що хочу і коли хочу. Але так, я категорично не підтримаю і ніколи не зможу підтримати нинішнього, демократично обраного, з аномально високим рівнем підтримки президента.

І ще раз повторю: країну в 2019 році хакнули. Президент отримав в свої руки необмежену владу. Скрізь. Там, де не змогли зразу, дістали потім. Це я про те, що витворяють зелені з місцевим самоврядуванням, прибираючи неслухняних мерів. Як приклад.

Тоді, в 2019 році, всі ті, кого я безмежно поважаю, хто має високий соціальний капітал, інтелектуали в переважаючій більшості НЕ голосували за Зеленського. З різних причин. Але всі розуміли одне – країну віддають тим, хто її угробить.

Власне, так і вийшло. Так і виходить. Пам’ятаєте, як зразу після інавгурації повернулась вся шваль типу портнова? І потім, як почалась війна, вся та шваль з купою валіз з грішми спокійно покинула країну?

Коли я писала, що ми косплеїмо рашу, мені сміялись в коментарях: та ладно, у нас інші традиції, у нас ніхто не дозволить президенту стати диктатором.

Президент, якого більшість обирала, щоб поржать, підм’яв під себе всі гілки влади, є підозра, що його офіс злив складні контрозвідувальні операції, він сам шукав мир в очах путіна, зустрічався в Омані з патрушевим, роздав посади відвертим ворогам країни, закрив незручні телеканали і він би і далі чудив, але тут почалась війна.

Я вже навіть не буду про «розвал економіки» і про те, що «Нью-Йорк таймс гірше скабєєвої». Про те, що «була б паніка» і «готуйтеся до шашликів». Ми це все знаємо.

З війни почали робити шоу. О, вони це вміють! Це – єдине, що вони добре вміють. Світ нас дивився як дивляться блокбастер. Лише ціна висока – наші життя і наша країна.

Для президента цей час – найзірковіший. До нього раптом приїхала вся світова еліта. Ну, він так сприймав, що саме до нього.

Випусники Гарвардів і Оксфордів, найстаріші фамілії світу, політики з іменем - всі вони тисли руки і обіймалися з президентом України. Втомленим, неголеним, у одязі кольору хакі. Він, президент, дарував світу тригерні і абсолютно медійні фрази на кшалт: мені не треба таксі, мені потрібні снаряди.
Молодець, без питань.

Світ нам почав допомагати. А ми почали красти. Ну, як ми. Я не крала. І ви не крали. Хто?

Влада вирішила обвести навколо пальця простуватих і довірливих європейців, американців, британців, канадійців. Обіцяючи реформи і погрожуючи, що ми тут стоїмо, щоб війна в Європу не прийшла.

Ейфорія і захоплення тим, хто попросив снаряди замість евакуаційного таксі пройшли. Ми маємо купу невирішених внутрішніх проблем. Ми маємо парламент, рівень якого страшний. Ми маємо обмеження в медіа, які не мають нічого спільного з обмеженнями під час військового часу. Ми маємо зашкалюючий рівень корупції на всіх рівнях влади.

Тут про вибори почали говорити. Розчарую вас – знову виграє Зеленський. Навіть якщо не угроблять Залужного і він, уявімо собі, піде кандидувати. Виграє Зеленський.

Всі ці клоуни смішні лише на самому початку. Страшно буває потім. Наприкінці кіно.

Як тіки ізраель двине наземним, хуйло почне фігачит ракетами все що накопив