БАНДЕРІВЕЦЬ НА СЛУЖБІ ДЯДЕЧКА СЕМА:
ПРО ВСЕ ПО ТРОХИ - 2.
Почнемо з Уіткоффа та його інтерв'ю.
Позиція Уіткоффа - виключно його особиста позиція яку підтримує Президент Трамп. Але навіть Президент Трамп не ставіть під сумнів суверенітет та територіальну цілісність України де-юре. Путін вимагає визнання захоплених територій російськими. Уіткофф таку позицію лобіює. Держсекретар Рубіо, Радник Уолтц та Спецпредставник Келлог, який знову повернувся до гри після нещодавньої прохолоді у відносинах з Трампом, постійно наголошують чітку позицію США - жодні українські території які захопила рф не можуть бути визнані російськими. Президент США неохоче, але підтримує їх позицію. Не Уіткоффа.
Позиція Уіткоффа наступна. Він бачить наступний компроміс. США чинять "рішучій тиск на Україну" разом з "вигідними пропозиціями для неї" з тим, щоби захоплені території були визнані російськими урядом США у ході мирних переговорів та з фіксацією цього у фінальному документі про закінчення війни. Україна, натомість, "ВИГІДНО" зберігає ЗСУ у визначеній саме нею кількості та озброєнню, проте США в односторонньому порядку "назавжди блокують" можливий вступ України до НАТО. Також, на думку Уіткоффа та путіна, Держави які вступили у НАТО після 1991го року, повинні бути визнані такими, на які не буде розповсюджуватися дія "П'ятої статті" Статусу Альянсу. Самі розумієте - наскільки його прожекти пов'язані з реальністю.
Уіткоффу обіцяні "багаті перференції" від путіна, він, зокрема, бажає "сісти на українську трубу" щоби заробляти на відновленні постачання у Європу вуглеводнів. Європейців Уіткоффо не питав, але просунув у "Угоду про копалини" передачу США управління ГТС України. Одразу заспокою - цю норму з "Угоди" вже вилучено.
Уіткоффа на дух не виносять Рубіо та Келлог та їх "фракція" у уряді. Вони вважають подібні підходи спецпредставника "безрозсудними та авантюристичними" та такими, які "загрожують глобальному впливу США у світі".
Президент Трамп, я так думаю, в душі радо підтримує Уфткоффа з його прожектами, проте розуміє резони Рубіо. І саме тому статус-кво навряд чи буде порушено найближчим часом. І Трамп не піде на пропозиції Уфткоффа, і не введе більш жорсткі санкції на прохання Рубіо. Разом з тим тиск на Європу та Україну щодо поступок рф на майбутніх переговорах про перемир'я буде збережено і навіть підсилено. Впевнений, що бажаних результатів Трамп не отримає.
При будь яких змінах у політиці США по цих питаннях я буду повідомляти одразу. Але я не чекаю на це.
Тепер про Іран.
Вчора вночі прийшла цікава інформація. Про те, що до москви летить очільник іранського МЗС знають усі. Але не всі знають - нащо? Справа у тому, що на переговорах між США та рф що минули іранці дізналися, що рф готові "суттєво скоротити співробітництво з ісламською республікою у оборонній сфері" та більше не передавати їй "стратегічні технології". Міністр летить у москву "прояснити позицію кремля" з якою у них останнім часом все більше і більше розбіжностей по багатьох питаннях. Я не беруся судити - наскільки путіну вдасться заспокоїти Тегеран, але є деякий профіт у цьому питанні для України.
Справа у тому, що на переговорах з США Іран запропонував "як компромісне рішення" відмову від експорту російської сільгосппродукції, а це одна з основних "прив'язок Ірану до рф, з одночасним відновленням постачання такої від "традиційної" у "старі часи" України та новими від США. У наших аграріїв може з'явитися шанс повернутися на іранський ринок. А з ним може бути відновлена колишня попередня "Угода" по побудові у Ірані авіазаводу з виготовлення нашого АН - 148. При нормалізації відносин з Іраном наша економіка може суттєво виграти, а з можливим віддаленням москви та Тегерана ми виграємо і політично. Станом на зараз все на рівні зондування та пропозицій, будемо бачити - чим все закінчиться. але у нас з'явився невеликий шанс потіснити рф на "іранському фронті". Справа за нашою дипломатією. Так що ззаяви Ірану про повагу до суверенітету та територіальної цілісності не з'явилися не звідки. У всього є своє підгрунтя.
І на останок про обговорення "Угоди про копалини" між делегаціями України та США. Тур пройшов "дуже важко та напружено", натомість з тексту "Угоди" станом на зараз виключено нашу ГТС, про що я вже написав, а також наша портова інфраструктура. "Американська сторона неприємно здивована аргументацією української дипломатії а такою участю американського адвоката який вказав на протиріччя багатьох положень "Угоди" не тільки українському та європейському, але й американському законодавству". Американці вимагають "прискореного обговорення тексту та його якомога швидкому підписанні", Україна ж взяла на озброєння "метОду" путіна та фактично обговоренням деталей на відповідність законодавству двох країн та ЄС і віддаляє момент укладення "Угоди", і поступово нищить її сутність.
Що буде далі? Побачимо, але є непоганий шанс отримати у частково "вихолощеній" "Угоді" доступ на американський ринок озброєнь. А більше нам від США нічого і не потрібно по факту. Держава з колишнього стратегічного союзника перетворилася на проблемного рекетира. І нам з цим жити як мінімум до виборів нового складу Конгресу.
Зберігаємо спокій. Ніяких катаклізмів не відбувається. Зрад на горизонті на офіційному рівні не видно. А тому не зважаємо жодної уваги ані на висери Уіткоффа та вкрай мінливі заяви Трампа - перший не має офіційної посади у Уряді, а останній ретранслює кожен день різне в залежності від того, з якого боку після пробудження настукала під чубчик його жовта вода. Тримаємося, допомагаємо війську останнім, а я буду старатися якомога швидше знайомити вас з реальними станом речей щоби у людей від навали фейкових та заангажованих новин не їхав дах.
До завтра. Гарного вечора.
P.S. Нам повідомили, що у бюджеті Держдепу на наступний рік фінансування наших фондів не передбачено. Ми, майже напевно, з липня переходимо на фінансування з боку Європи,, проте досі остаточно не визначено джерело фінансування. При цьому будуть збережена наша обмежена підпорядкованість Держдепу. Якщо все здійсниться як задумано, то з липня ми можемо мати більше європейських новин з першоджерел. Дай Боже.