anti-colorados
Бер 21, 2025
ЩЕ ТРОХИ ПРО НАФТУ
Як згадувалося раніше, інформація про удар по нафтовому комплексу біля станиці Кавказька, краснодарського краю, який наче мав назву «Нафтатранс», почала з’являтися після того, як місцевий гауляйтер повідомив про надзвичайну роботу чергових засобів ППО, внаслідок чого були знищені геть усі повітряні цілі, але поодинокий уламок, який відламався від збитої цілі, таки впав на територію вказаного вище підприємства, внаслідок чого там було виявлене займання, площею до 20 кв м. Так воно починалося, а за кілька годин виявилося, що площа займання не має значення, оскільки горить резервуар з бензином.
Це уточнення було вимушеним, оскільки сизий дим вже сягав сотні метрів заввишки і потягнувся на десятки кілометрів. Коли таке трапляється, там запускають «План Б», згідно якого, вся увага зосереджується на тому, що ніхто не постраждав, а решту зараз вирішують фахівці. Далі йдеться про кількість фахівців, які натужно борються з пожежею і скільки одиниць техніки при цьому задіяно. Мабуть, вони вважають, що коли повідомлять про десять, двадцять, або сто одиниць, це має справити незабутнє враження. Але згодом виявляється, що оця сила силенна фахівців напружувалася недостатньо сумлінно, адже площа пожежі з 20 квадратів сягнула 1200.
Тож сторонній спостерігач міг би здивуватися тому, що один нікчемний уламок, який виступив проти десятків одиниць техніки і вже чотирьох сотень фахівців, таки зміг так суттєво збільшитися. І от вранці стало відомо про те, що на правду, пожежа вже сягнула 10 тис кв м. При цьому, перша цистерна вигоріла майже вщент і вже палає друга. Трохи згодом зʼясувалося, що зайнялася і третя цистерна і от уже надвечір прийшло повідомлення про те, що фахівці, разом із спеціальної технікою, вийшли за межі підприємства, оскільки почалося «неконтрольоване горіння».
Нарешті щойно місцеві мешканці повідомили про те, що підприємства «Нафтатранс», а точніше – нафтоперекачуючого заводу, вже не існує, оскільки прямо зараз він вигорає вщент. Цистерни розгерметизувалися, паливо з них витекло назовні і просто заповнило собою всю площу заводу і відповідно, все там горить без шансів для пожежників. Тобто, усе, що там в принципі може горіти, вже горить, оскільки палива для цього більш, ніж достатньо. А те, що не горить – плавиться. З іншого боку, коли там все вигорить, можна зробити ландшафтний дизайн під грядки для вирощування коноплі.
ПРО ЛЕТОВИЩЕ
Про аеродром Енгельс-2, роботу якого припинили ВСУ, вже багато чого написано, але колеги нам надіслали свіжі чутки, якими є сенс поділитися. Як було написано раніше, поруч з авіабазою були помічені автомобілі радіохімічного захисту і з цього приводу почали циркулювати різноманітні чутки. Наче б то, на відстані до 5 км от епіцентру вибуху, було зафіксовано підвищений у декілька разів рівень радіації. І от зʼявилися деякі припущення з приводу того, звідки це могло взятися.
СОВОК
І тут знову слід зробити невеличкий екскурс в історію, оскільки отримані дані виглядатимуть як суцільна дичина. Так от, коли мені довелося служити в лавах радянської армії, у сусідньому військовому містечку, яке було розташоване прямо за високим парканом, стояла військова частина, яку дуже полюбляв не лише командувач військами, а навіть тодішній міністр оборони. З цього приводу, туди регулярно приїздили «високі гості», що для нашої частини було не дуже добре. Була вірогідність, хоч і дуже мала, що “великі погони” завернуть до нас і тому, частина готувалася до таких подій ретельно і гарячково.
Ті хто в темі, знають, що найпершими заходами було фарбування всього, що може бути пофарбовано. Але ми ж тут маємо на увазі дичину, так от, як вона виглядала у нас. Усі водії підфарбовували свою техніку і на останок, гуталіном намащували колеса, аби вони виглядали одноманітно. Те, що комусь заскочить дивитися нашу техніку було з розряду фантастики, але це на мало значення. Але це не все. Ввечері, напередодні «події», гуталіном намащували дорогу від КПП до штабу і далі – до плацу, і звісно – сам плац. А далі, ніхто не мав права ступати своїми брудними ногами на ту красоту аж доти, доки «високі гості» не відбудуть у свою москву. Тим часом, особовий склад прилаштовував залізячки від консервних банок знизу своїх чоботів, адже якщо доведеться проходити «урочистим маршем» «пред ясні очі» командування, цокіт був як треба.
Це не все, що робилося в таких випадках, але тут справа не в тому, що саме робилося, а в тому, що все це було відпрацьовано десятиліттями і ні в кого не викликало а ні подиву, а ні огиди. Командування таке любило і тому, щоб максимально йому догодити, йшли і не в такі дикі пампаси. Я впевнений, що російська армія недалеко пішла від таких традицій, хоч воно втілюється у якийсь новий спосіб.
ЗНОВУ ЕНГЕЛЬС
Отже, повертаємося до Енгельсу. Згідно чуткам, мінімум декілька місяців тому путін наказав спорядити частину ракет Х-101 ядерними боєголовками. Ба більш, майже кожного разу, коли ворог застосовує стратегічну авіацію, літаки озброюють однією чи двома ракетами з ядерною головною частинами, і в такому складі озброєння вони виходять на пускові позиції. Це вам не плац гуталіном фарбувати. Таким чином цар сигналізує військовим, що він може віддати наказ на застосування ЯЗ у будь-який момент. І звісно, нікому навіть в голову не прийде пояснювати цареві, що подібні вправи можуть закінчитися дуже погано. Але вже – як є.
Тож такий порядок обігу певної кількості ракет, або ядерних головних частин для них, змінює багато протоколів, які стосуються ядерної зброї. Зазвичай вона зберігається окремо, у спеціальних сховищах, і лише за необхідності видається до бойових частин. Причому, там воно знаходиться лише той час, який потрібен для тих чи інших заходів. По закінченню, ці боєприпаси знову повертаються в спеціальні сховища. Вони і захищені особливим чином, і охороняються не так, як інша зброя. Плюс, регламент зберігання ядерної зброї має свої особливості, які забезпечуються відповідними фахівцями і обладнанням. Все це є на базах зберігання ЯЗ.
Наскільки можна зрозуміти, путін зламав цей принцип і невелика кількість боєголовок могла зберігатися безпосередньо у сховищі авіабази Енгельс-2, разом з іншими боєприпасами. За іншими даними, за якийсь час до знищення складів, на авіабазу здійснив посадку літак військово-транспортної авіації Іл-76 який доставив вантаж ракет типу Х-101. Також відомо про те, що спорядження ракет бойовими частинами відбувається вже на цій базі.
Скоріш за все, наша розвідка мала дані про прибуття вантажу крилатих ракет і, можливо, навіть були дані про те, коли вони плануються для використання. Отже звідси виник проміжок часу, в який треба укласти спробу завадити ворогу використати дані ракети. І як ми тепер знаємо, впоралися наші військові з цим на відмінно. І от якщо, всупереч їхній власній практиці, в тому сховищі було і ядерні боєголовки, то в такому разі все стає зрозумілим.
Ядерний заряд не може здетонувати від такого вибуху, оскільки він має складну систему підриву. Але ж всередині все ж знаходиться плутоній, чи що вони використовують в якості основної вибухової речовини, і під впливом зовнішньої сили, боєголовки, скоріш за все, зруйнувалися, а плутоній був розкиданий вибуховою хвилею. Тому туди і прибули відповідні служби.
Звісно, це – версія і базується вона лише на чутках, але знаючи, як працювала совкова військова машина, я не бачу нічого такого, що виходило б за ті межі. Таке дійсно могло бути, а як воно було на правду, може згодом дізнаємось.
+1