Не удается получить доступ к сайту

Превышено время ожидания ответа от сайта footwall.net.
Выполните поиск по запросу footwall net в Google
ERR_CONNECTION_TIMED_OUT

Сенат Канади майже одностайно підтримав Угоду про вільну торгівлю з Україною.

11:39 Под Харьковом работала порностудия
13:07 Харьковчанам бесплатно покажут фильмы из Германии

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликає Сполучені Штати Америки підтримати перезапуск переговорів країн-підписантів Будапештського меморандуму 1994 року (США, Великобританія, Росія, Україна) про врегулювання ситуації в анексованому Росією Криму й на Донбасі.
Про це він повідомив, виступаючи у Вашингтоні на слуханнях у комітеті з питань асигнувань Сенату США, що відбулись у вівторок, 7 березня. "Нам потрібна підтримка США у відновленні переговорів сторін, які підписали Будапештський меморандум. США повинні відігравати ключову роль у переговорах про Крим і Донбас", - наголосив міністр, повідомляє агентство "Українські новини".
На думку Клімкіна, Україні й США необхідна довгострокова угода про безпеку для більш тісного партнерства й співробітництва в області оборони й безпеки. Міністр наголосив на неможливості ослаблення санкцій проти Росії до повного відновлення територіальної цілісності України.
Сигнал Кремлю

Крім того, український міністр звернувся до членів Сенату США з проханням схвалити постачання Києву оборонних озброєнь. "Оборонні озброєння, поставлені США, військова технічна підтримка, яка продовжується, дозволять надіслати потужний сигнал Кремлю і значно поліпшать здатність України захищатися від російської армії", - заявив він.
Окрім представників України, на сенатських слуханнях також були присутні посли Польщі, Грузії, Латвії, Литви та Естонії у Вашингтоні. Представники країн Східної Європи звернулися до американських сенаторів з проханням про допомогу, щоб відбити втручання з боку Росії, в тому числі кібератаки.

Латвійська Республіка є єдиною країною Європейського союзу, де більше половини керівних посад на підприємствах обіймають жінки. У Латвії жінки обіймають 53 відсотки керівних посад на підприємствах, в Болгарії та Польщі - по 44 відсотки, в Ірландії - 43 відсотки, в Естонії - 42 відсотки, в Литві, Угорщині та Румунії - по 41 відсотку, у Франції та Швеції - по 40 відсотків, свідчать дані Eurostat за 2014 рік.
Найнижчим цей показник є в Німеччині, Італії та на Кіпрі (по 22 відсотки), в Бельгії та Австрії (по 23 відсотки) і в Люксембурзі (24 відсотки), пише "Інтерфакс". У 2014 році в ЄС на підприємствах, у яких працює щонайменше 10 працівників, було 7,3 мільйона позицій керівних посад, з них 4,7 мільйона ​​(65 відсотків) обіймали чоловіки, 2,6 мільйона (35 відсотків) - жінки.
Найменша різниця в оплаті праці керівних працівників підприємств між чоловіками і жінками зареєстрована в Румунії (жінки отримують на 5 відсотків менше чоловіків), Словенії (12,4), Бельгії (13,6), Болгарії (15), Ірландії ( 15,9), на Кіпрі (16), в Іспанії (16,2), Швеції (16,3), Латвії (17,6) і Литві (18,8 відсотка).
Найбільша різниця в оплаті праці керівних працівників підприємств між чоловіками і жінками зафіксована в Угорщині (33,7 відсотка), Італії (33,5), Чехії (29,7), Словаччині (28,3), Польщі (27,7), Австрії (26,9), Німеччині (26,8) і Португалії (25,9). Дані про Хорватію та Грецію недоступні.

Венгер: Сыграли очень хорошо.