Між Черніговом і Славутичем загубилось унікальне село.
За його назву можуть звинуватити в неполіткоректності і заблокувати в соцмережах
Крихітним Москалям більше 355 років. 23 подвір'я, 50 мешканців і всього три вулиці. Центральну з них – Жовтневу – у рамках декомунізації перейменували на вулицю Михайла Білого – члена ЦК КПУ
...
Про назву села Юрій Дахно говорить зі знанням справи.
– Тут Москва з Литвою без кінця воєвала, – розповідає він. – Землі переходили то до одних, то до других. У 1508 році Любецьку волость повернули до Великого князівства Литовського. Декілька військовослужбовців, поселенців з Московщини, залишилися на цій території. У той час солдатів москалями називали.
Сучасна назва мешканців Москалів ще цікавіша.
– Є топонім, а є другорядна назва, – говорить Дахно. – Допустім, у нас тут через ліс є Левоньки. Їх "чугунами" звуть. Шибиринівка – "крапівники". Пльохів – "крушиники". А в Москалях живуть "матюки". Як хто-то лається, так кажуть, що то москаль говорне. Мат сюди москалі завезли.
От ми і є "матюки".
...
У п'ятницю в Москалях справжнє свято. Раз на тиждень з Чернігова приїжджає пересувний магазин.
На запитання, як живеться українцям у Москалях, Люба Джола відповідає з посмішкою: "Чули? Хто не скаче – той москаль! А ми тут шо хочеш робимо. Треба тільки скакати, бо не проживьош".
...
Шоб він здох, той Путін! Хотя, погодь, у його ж є намєснікі. Стане хтось президентом – знов почнеться те саме. Це ж було тільки при Гітлеру такеє, шоб отак іздєвалісь над людьми.
– Воно живе й не думає, той Путін, – підтримує розмову 56-річна Любов Протченко. – Він не бачить, шо над його головой сокира висить. Він трохи посидить, вона впаде. Його приплічників уже прижали – за кордон не поїдь, гроші не візьми. Так вони його скоро своїми руками і кокнуть
...
– Знаєш, я всім говорю: "Спасібо Путіну!" Спасібо, шо научив Україну любить, нашу Родіну-мати. У нас день села був. Подоставали зі скринь одяг, який колись надівали наші бабусі. Вийшли та не стидно, горді були.
Ми з внуком їдемо в село, а він кричить: "Бабушка, посмотри, флаг!" Я питаю: "Де?" А за вікном – поле, жовта-жовта пшениця і нєбо голубоє. Не зря ж вони придумали той жовто-блакитний флаг.
....Кажуть, з радістю готові прийняти переселенців з Донбасу.
Стареньку хату в селі можна купити за 1 тисячу доларів. Хоч дістатися до Чернігова звідси не так просто, зате навкруги – незаймані ліси, гриби, ягоди, чисте повітря та спокій.
http://www.pravda.com.ua/articles/2017/11/9/7161185/