вирішили на роботі устроіть катрусін кінозал і сходіть на блокбастєр в пятницю
і єсі уж тягають всякіє мнєнія сюда то осьо:
З уточненнями.
У нас на посту було три ”маленьких” рації, по 2 хвилі, 5 з них сепарьскі. Так що цікаво, сепари ніколи не казали ”плюс”. Тільки ”прінял”. Якось ось так принципово. Аж дивно, адже за логікою мало бути навпаки. Оці ”плюс”, ”коробочка” були в розшифровках радіопереговорів Беркуту, а потім снайперів прикриття під час Майдану. Начебто на їхньому боці.
Щодо 200, 300, а також 500 у нас не спостерігалося ніяких упереджень.
Політико-ідеологічних дискусій я теж не чув жодного разу, у фільмі їх відчуваєш як штучно привнесені. Особливо про ”вбити людину” — це вже повна нісенітниця. Той, хто туди прийшов, має голову на плечах і розуміє, нащо він там. Більше того, таких метаморфоз, як у фільмі, спершу перелякані очі, потім входить у раж, у нас не було. Буквально на пальцях однієї руки тих, що явно боялися, але вони такими й залишалися. При першій нагоді здриснули від нас.
Про мотивацію нас теж ніхто ніколи не питав, але я розумію, що в ”кожному монастирі свій устав”, і там в тих умовах це могло й бути, то нехай самі кіборги про це кажуть.
Ну, і по дрібничках там те, се. Писати?
От не вірю, що дід так легко знайшов повну пляшку. А до нього типу там ніхто не ходив, не дивився :D Як для фільму епізод, звісно, мальовничий, але нереальний.
З тією кришкою на каструлю теж дивина. Та ніколи б у нас так вона не залишалася нічим не накрита, там же стільки мотлоху навколо.
З ”мухи” по піхоті — ага, дуже ефективно. Та ще від її вибуху аж розлітаються. Там кумулятив, вибухова енергія вузьким променем вперед. Тобто, в тому випадку вся в землю. Людям лише по вухах дасть. Але спробуй ще влучити в землю під ноги. Там приціл не для того, а в борт техніки. Тобто, якщо добре прицілитися по дистанції до тієї піхоти, граната пролетить мимо них десь на висоті метра. А в руках у кіборгів трахтамати з підствольниками. Ось підствольники проти піхоти.
Той дід, як він туди потрапив без зброї? Якби ще ПС, але ж він по повістці, тобто ЗСУ. І як це в них лежать в морозилці сепари, а їхніх калашматів нема для діда?
Прапори на танчиках ніхто в бій не виставляє.
А де в них електрика? Як рації заряджаються? Мережа, мабуть же ж, обірвана, не працює. Дирчик, значить. Не чути. Це обов’язкові елементи побуту — генератор, його торохтіння, бензин, заряджання рацій.
УАЗик (”буханка”, а в нас ”таблетка”) абсолютно новісінький :D Ані подряпинки. Ну, це ще нехай, але з боку водія на дверях не навішений бронік, ось це прокол сценаристів.
Гаразд, припиняю непотрібний флейм :D Фільм не для нас АТОвців. Ми не можемо відчути, що відчуваєте ви, хто там не був.
Ото й добре, що він не занадто реалістичний, а то міг би декому стати як наркотик, щоб на годинку заховатися там, втекти від звичайного життя.
Я був в ”Україні” на 17:30 у понеділок, людей ~40, ніхто не шумів попкорном, хоча був, дівчатка з собою несли. Коли пішли прикінцеві титри і ввімкнулося світло, молода парочка піднялася й на вихід, я за ними. Але всі інші залишалися мовчки сидіти. Ось такого я ще ніколи не бачив. Горить світло, лунає пісня Вакарчука, йдуть титри. Всі мовчки сидять :) Мені не дано, я не знаю, що вони відчувають. (с)