У Берегові розбили скло на 9 автомобілях з угорськими номерами (с)
то мабуть знову поляки
на Закарпатті чи на чеських чи на угорських номерах дуже часто їздять і ето канєшно ніякі не чехи та угорці
кстаті на ІП отлічну історичну аналогію польких провокація на Закарпатті підняли:
"Іх там нєт" по-польськи: як Польща Карпатську Україну дестабілізувала
Під час Мюнхенської кризи 1938 року Друга Річ Посполита виявилася ситуативним союзником Німеччини та Угорщини у розчленуванні Чехословаччини.
Слідом за німцями та угорцями поляки вважали Чехословаччину штучною державою без міцних історичних традицій і підвалин для існування, намагалася отримати певні територіальні дивіденди від перекроювання її кордонів.
Результатом такої політики стало насильницьке захоплення Польщею Тешинської Сілезії на початку жовтня 1938 року, що відбулося у той час, коли німецькі війська тріумфально вступали в Судети.
....
Поряд з цим особливе занепокоєння над Віслою викликав розвиток подій на Підкарпатській Русі, найсхіднішому регіоні Чехословаччини, де 11 жовтня 1938 року Прага призначила автономний уряд (керований спочатку мадярофілом Андрієм Бродієм, а з кінця жовтня – авторитетним лідером українського напрямку Августином Волошиним).
Польща вбачала в існуванні української автономії за Карпатами пряму загрозу для своєї територіальної цілісності, небезпідставно побоюючись проникнення "українського вірусу" на підвладні їй Галичину та Волинь.
Поляки також остерігалися "ворожого удару з флангу" – розігрування Берліном "української карти" на Закарпатті проти себе.
Щоб завадити цьому, польська дипломатія та військові восени 1938 року спрямували свої зусилля на те, аби поховати український проект на Закарпатті ще в його зародку.
Ідеєю-фікс стало встановлення спільного кордону з Угорщиною у Карпатах шляхом включення краю до складу корони св. Іштвана. На думку Варшави, це мало ліквідувати таке вибухонебезпечне для неї українське питання на Закарпатті.
....
Таємна диверсійна операція Угорщини та Польщі була прикладом порушення міжнародного права: у мирний час без оголошення війни на територію сусідньої держави проникали чисельні та добре озброєні підрозділи, які вчиняти акти саботажу та диверсії.
Військові та диверсійні заходи двох держав доповнювалися економічною та комунікаційною блокадою Закарпаття, масивними інформаційними атаками і дипломатичним тиском на автономний уряд в Хусті.
Фактично тактика дестабілізації, яку сьогодні ми описуємо в категоріях концепції "гібридної війни", була у повній мірі апробована у Карпатській Україні ще у 1938—1939 років. З точки зору міжнародного права, йшлося про непряму агресію.
...
Польська операція, що отримала криптонім "Лом", офіційно тривала з 7 жовтня по 25 листопада 1938 року.
Її головною рушійною силою був 2-ий відділ польського Головного штабу, що відповідав за розвідку та контррозвідку.
До операції було також залучено ряд урядових та військових відомств Другої Речі Посполитої – державна поліція, прикордонна служба, Корпус охорони прикордоння (КОП), регулярні війська (VI (Львів) та X (Перемишль) корпуси Війська Польського), військова розвідка та контррозвідка, дипломатичні представництва у Празі та Ужгороді (Севлюші).
...
Внаслідок диверсійних акцій було знищено або пошкоджено 1 залізничний та 12 дорожніх мостів, 1 гребля, телефонний комутатор і будинок пошти, у 27 місцях перервано телефонні лінії, 23 осіб вбито, 15 поранено, 20 захоплено у полон.
Водночас втрати з польської сторони становили 23 чоловік, серед них 11 вбитими, 7 пораненими, 3 полоненими і 2 зниклими безвісти[27]. Загиблих у таємній диверсійній операції польський уряд прирівнював до комбатантів, що загинули у війні, з виплатою їхнім родинам соціальної допомоги[28].
Попри матеріальну шкоду та дестабілізаційний ефект, самі режисери операції "Лом" були змушені визнати її провал
http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/03/7/152184/