БАНДЕРІВЕЦЬ НА СЛУЖБІ ДЯДЕЧКА СЕМА:
ВИБОРИ. РЕАЛЬНІСТЬ ЯК ВОНА Є.
Як кажуть на Сході. "До тих, хто не думає про майбутнє не прихильна доля". Долею нашого майбутнього турбуються усі світові гравці у міру своїх геополітичних збочень, не гріх і нам самим про себе подумати. Я вже казав, що наші заокеанські друзі та власний Президент замовили опитування по темі майбутніх виборів і я маю розповісти про наявні тенденції які будуть, вочевидь, диктувати повістку денну у нашій внутрішній політиці.
Тенденція перша.
Вона ж паскудна. Перед війною в Україні чисельність нашої чисто проросійської "П'ятої колони" оцінювалася у 15 - 17 відсотків від загальної чисельності виборців. Чисельність тих, кому абсолютно байдуже - при який владі жити, чи при проросійській, чи при прозахідній, чи при олігархічно - українській, аби миска повна була, в додаток до умовних путіністів оцінювалася у 13 - 15 відсотків. За часи війни чисельність цих двох груп спочатку зменшилася - хто під бомбами оцінив усю радість "руского мира", хто по принципу - "скоряюся переможцям", підтримував соціальний мейнстрім. Але зараз, після політичної легалізації Трампом путіна та наших відносних невдач на фронті, все майже повернулося на круги своя - ми маємо майже третину виборців яким гуртом "яка різниця", які люто ненавидять за війну усіх, але більш за все "тих, хто її розв'язав та не захотів домовлятися з путіним з 14го року" - Зеленського та Порошенка. Цей електорат - залізна основа для діячів типу чисто проросійського Бойка та чисто "якарізничного" Арестовіча. Обидва антиукраїнські по суті кандидати ведуть боротьбу за те, щоби максимально розширити свій електорат за рахунок прихильників один одного, Арестовіч на додаток до всього щосили намагається "відкусити" шмати електорального пирогу у Порошенка та Зеленського. І тому я прошу не впадати у ступор та не кричати "все пропало" коли люди побачать "результати на табло" ЦВК - станом на зараз ми маємо 30 відсотків проросійського та умовно проросійського електорату.
Тенденція друга.
По попереднім даним, які тільки почали надходити, суттєво наростили свої рейтинги Порошенко та Зеленський. Перший зробив приварок у 4,3 відсотки на фоні "дивних санкцій" якими обложив Порошенка Зеленський - навколо п'ятого Президента згуртувалися навіть "помірно розчаровані" у Петрі Олексійовичі прихильники. Президент же зараз сповна красується у тозі "мученика-державника" який на здає Україну акулам світового імперіалізму - Трампу та путіну. Приварок Зеленського по попереднім оцінкам - 6,9 відсотки. Обидва наші топ-політики за рейтинги, пробачте, дупу під використання підставлять, обидва "грають" на почуттях своїх прихильників та тих, хто не визначився для того, щоби максимально наростити власну популярність. Все законно, все більш-менш межах політичної боротьби по правилах. Але є велике "АЛЕ".
Вже зараз в повний зріст постає жорстке писання - "А чи можна голосувати за кандидата по ознаці протесту проти Трампа чи путіна, а не по ознаці корисності для України та українців у післявиборчій період"? Відповідь для розумних очевидна - в жодному разі НІ. Обрати знову Президентом Зеленського щоби дати йому та його політичній силі, а може й "проксі-силам", шанс зацементувати систему яку так старанно будує Ермакта його "апостоли"? Як на мене - збави Боже.
Тенденція третя.
Постійно, хоч і повільно, зростає чисельність умовних "противсіхів" як патріотичного, так і технократичного орієнтування. Разом ці дві групи вже давно подолали рубіж у 30 відсотків від загальної кількості виборців та наближаються до третини. Більшість з них, дві третини, взагалі не підуть на вибори чи підуть та зроблять бюлетень недійсним якщо на небокраї не з'явиться нова політична сила яка задовольнить їх вимоги, інша третина умовно пропорційно поділить свої голоси між двома нашими "ТОПами". І тут у "новостворених" партій відкривається велика можливість підманити цей електорат, спробувати згуртувати його навколо себе, відкусити ласі шматки як у "умовно розчарованого" електорату як Зеленського, так і у Порошенка. При правильному веденні передвиборчої кампанії та достатніх фінансово-медійних ресурсах така партія може взяти і Президентську посаду, і більшість, навколо якої можна буде створити коаліцію у Раді. Варіанти створення для такої політичної сили дві.
1. Створити "патріотично-військово-волонтерсько-якарізничного" дракона навколо постаті мега популярного в Україні Залужного (недарма його так "вилизує" зараз той же Арестовіч).
2. Створення чисто прозахідної, в першу чергу цінностної, партії.
Перший шлях одночасно і самий легкий, і самий небезпечний. Бо в умовах браку часу на створення осередків нового утворення а місцях та абсолютної ідеологічно-політичної невизначеності такого утворення з входженням у нього і помірно-проросійських сил, і сил патріотичних, і "якарізничних", ми отримаємо "Слуг Народу" номер два. Очікувати в Раді такого ж об'єднання навколо постаті Залужного яке було навколо Зеленського не варто - голови дракона з часто-густо діаметрально протилежними прихильностями одразу почнуть жерти одна одну що ніяк не буде на користь Україні як Державі. Граблі "Слуг" нас повинні навчити жорстко - гівно та палки у Раді породжують гівно та палки в управлінні Державою, а ще одну каденцію подібних Президента та Ради Україна може і не витримати.
Другий шлях довгий і станом на зараз суттєво загальмований. Адміністрація Трампа та він сам особисто взяли на озброєння щодо України політику невтручання у наш політичний відбір - нехай переможе сильніший та зіжре слабшого". Більше того - вони фактично спонукають наші політичні сили на боротьбу всіх проти всіх - Трамп зацікавлений у слабкій Україні яку можна буде "грати" з зв'язці з путіним. Маю невтішні новини. Про першу я розповідав - у "відставку" після візиту Келлога йдуть дві третини тих, хто готував створення і незалежного прозахідного пулу ЗМІ в Україні, і молодіжні кадри які проходили курс навчання у США та Європі і могли би стати активом який розпочне процес партійного будівництва. Відставка ще не розглянута, восьмого березня чекаємо нове начальство, але я у очікуваннях песиміст. Третина ж з тих, хто залишився, Ваш покірний слуга зокрема, по "геніальній задумці" нового керівництва, повинні бути не лікарями України, а санітарами які просто фіксують стан хворого, а не займаються його лікуванням. Чому ж я кажу "загальмований", а не "зупинений"?
Тому, що, скажемо так, "Певні кола бюрократії ЄС" виказують суттєву зацікавленість у "купівлі" в США всіх, хто пішов з наших організацій на знак протесту проти політики Трампа, а також мають намір взагалі забрати під своє крило всю нашу систему. Коли це станеться? Невідомо - навіть не переговори- зондування можливості, тільки почалися. Але вже майже стовідсотково відомо те, що опосередкованого фінансування створення нових політичних сил від США не буде - Держсекретарем на вимогу Трампа дана команда не давати жодного цента на таку ціль. І тому... І тому або наші ентузіасти будуть будувати власними силами нову політичну силу без належного фінансування та медіа ресурсу та чи пролетять повз Ради чи мінімально туди зайдуть, або врешті решт, при умові визначеності Європи, партія, чи партії, будуть створюватися вже під егідою ЄС, а не США.
Цей допис я написав на прохання своїх друзів які подали у відставку, не на заказ шефів. "Сергію, кажи людям правду, бо вони геть подуріли та вірять хрін зна кому та хрін зна во що"! Я залишаюся на роботі - "Трампи, як і Гітлери, приходять та уходять, США залишаються". Ви повинні знати реальний стан справ в Україні тому, щоби потім у вас очі не вилазили від результатів виборів. Часу до Перемир'я та до виборів ще багато - я вірю що багато чого за цей час зміниться на краще, тому вже є достатньо підтверджень і я маю надію на те, що їх буде ще більше.
Завтра буде цікавий новинний допис - дуже багато цікавих та корисних для України переговорів пройшло між світовими лідерами, нашим Президентом зокрема. Є гарні, помірно гарні, та одна погана новина. Чекайте на ранок.
+1