Як Михайло Федоров створив кібер-мафію в Україні – нарешті розказав колишній заступник міністра оборони Віталій Дейнега у інтерв’ю Павлу Новікову. Це інтерв’ю було настільки давно обіцяно, що я його вже й не очікував. Але нарешті це сталося:
https://cutt.ly/zriDjW17 У цьому інтерв’ю пан Віталій прямо говорить про всіх тих, про кого я вже не один раз розказував: Щиголь, Жора, Вітюк, які діяли під керівництвом віце-прем’єра Федорова та його заступника Вискуба. Як зловживали політичними можливостями. Як створили штучну монополію на закупівлю ІТ-продуктів. Про спроби намахати Міноборони з Кібер-Рамштайном. Як Щиголь захищав застарілі процедури, що заважали війську воювати. Про «прибитий цвяхами до стола комп’ютер за мільйон доларів» та про «корумпованих 3,14дарасів».
Про «захищену» згідно «правил Держспекцзв’язку» Дію – але яку вже неодноразово ламали. І як при цьому Держспецзв’язок отримав неадекватні повноваження та ще й став основним постачальником дронів на фронт.
І як Умєров намагається примусити 9 жінок народити дитину за 1 місяць.
А ще про мобілізацію, хто виграЄ по БПЛА - ми чи ЙР, що важливіше: американські снаряди чи українські дрони, наскільки підготовлені північно-корейці, коли в Україну зайдуть союзні війська, коли звільнять Умєрова. І навіть чи закінчиться цього року війна та чи будуть вибори у жовтні 2025.
Резонансне інтерв’ю. 97 тисяч переглядів за 12 годин.
Хоча я не почув геть нічого нового для себе.
Але хотілося почути більше про кібер-мафію імені Федорова. Тому що далеко не усі вірять, коли про це розказую я.
Чомусь дехто досі вважає «Ой, Міша, він такий кльовий, такий молодий, рухає технології, бореться з корупцією». Шахрай він і злочинець, таємний керівник організованого угруповання.
Хоча не дуже-то й таємний – про його справжню роль знає ну дуууже багато людей у різних галузях. Й усі ненавидять. Хоча говорити вголос бояться, бо вони не один раз показали у справі свою машину репресій.
Тому лише одиниці мають яйця говорити про це публічно. Приємно, що я такий не один. Та навіть деякі мої підписники постійно шукають в мені якісь приховані мотиви «нелюбові до Федорова». Не розуміючи, що у мене просто психологічна алергія на тупих нахабних брехунів-крадіїв.
Окей, не вірите мені – послухайте колишнього заступника міністра оборони по інформаційним технологіям. Який з цією бандою був змушений спілкуватися максимально щильно, майже щодня. Який бачив які ці шакали насправді: не на сценах-трибунах, а за звуконепроникними стінами персональних кабінетів. Де одразу видно їхні справжні наміри та справжнє гниле нутро. З кожної пори якого лізе лайно.
До речі, під час інтерв’ю у мене склалося враження, що пан Віталій прям фізично відчував непідробну відразу до цієї сволоти, хоча намагався стримуватися.
Шкода, що це було лише 40 хвилин, а не півтори-дві години. І шкода, що пан Віталій пообіцяв більше не давати інтерв’ю. Можу його зрозуміти: вочевидь, на нього тепер почнуть полювання та шалений тиск. Можуть і кримінальне провадження сфабрикувати – у них це зараз модно.
Але сподіваюся, що вже скоро десятки-сотні свідків почнуть говорити, система залякувань та погроз розсиплеться і з-під зимового снігу тотальної брехні вилізуть брудні таємниці злочинів федорівської кібер-мафії.
А пихатий мисливець раптом стане переляканою жертвою. І я дочекаюся.
P.S.: у кого немає часу дивитися все інтерв’ю, про кібер-мафію починається з 12:50
Корсун