2panch (24.09 в 08:53)
№ 1676692 нічіво ні чітал кромє послєднєго
і то до половіни ібо здалося шо фігня попсня
а ващє фєтіш с етім чтєнієм
какойт од від чиатння художньої літератури? пітона чітать надо!
уж луччє в футбіч побєгать піва випіть поїхати кудато
от бігбідєр тот же. чєм ето нє гавно? тупо модная жвачка
і всьо так с етім елітним висшим
кафку чіталі нє? оч модний пісатєль
ахується як інтірєсно чітать. в жізні потом да дуже стане в нагоді!
-----------------------------------------
Ща )
Завдання вивчення зарубіжної літератури у 10 –11 класах:
• виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, високим естетичним смаком і стійким інтересом до художньої літератури;
• формування цілісних уявлень про закономірності перебігу літературного процесу, основні літературні епохи, напрями, течії, роди, жанри й стилі в контексті вітчизняної та світової культури;
• увиразнення українського контексту творів зарубіжної літератури через залучення широких міжкультурних і міжлітературних зв’язків, інформацію про культурні події країни, пов’язані з літературними творами, висвітлення теми України у творчості зарубіжних письменників;
• розвиток уміння бачити світовий контекст української літератури, її здобутки та внесок у світову культуру;
• набуття умінь і навичок різних видів аналізу (літературних творів, явищ, художніх перекладів, а також оригіналів – за умови володіння відповідною іноземною мовою);
• поглиблення знань із теорії літератури, використання їх у під час дослідження творів, розвиток теоретичного мислення учнів і формування навичок критичного аналізу літературних явищ;
• формування уявлення про вітчизняну перекладацьку школу, розкриття значення перекладної літератури як могутнього чинника розвитку української нації;
• поглиблення рівня володіння рідною мовою через сприйняття україномовних перекладів художніх творів;
• розвиток зв’язного й філологічного (літературознавчого) грамотного мовлення (із застосуванням прикладів із художніх текстів, аргументації, елементів дискусії, самостійної оцінки прочитаного, науково-критичних джерел, знань з української та іноземних мов й інших гуманітарних предметів);
• забезпечення продуктивної навчальної діяльності, що уможливлює не тільки накопичення учнями знань, умінь і навичок, але й індивідуальне сприйняття й творче осмислення літератури, формування індивідуального стилю пізнавальної діяльності;
• оволодіння учнями елементами дослідницької діяльності й основами культури розумової праці у літературній царині (робота з літературознавчими словниками й довідниками, науково-критичними працями, укладання бібліографії, підготовка доповіді, складання тез, написання реферату, використання комп’ютера (зокрема ресурсів Інтернету) з метою здобуття та опрацювання літературної та літературознавчої інформації, участь у роботі літературно-творчих секцій МАН тощо);
• підготовка школярів до життя в полікультурному просторі, свідомого вибору майбутньої професії і профільного навчання в галузі філології.
Вивчення зарубіжної літератури в 10–11 класах забезпечує такі функції предмета:
1) пізнавально-ціннісну (пізнання людини й світу за допомогою художньої літератури, формування ціннісних орієнтирів особистості в період її становлення);
2) естетичну (розвиток цілісних естетичних уявлень про специфіку мистецтва слова й перебіг літературного процесу, естетичного смаку, умінь визначати художню цінність творів);
3) розвивальну (розвиток розумових і творчих здібностей, самостійного критичного мислення, індивідуального стилю пізнавальної діяльності, навичок роботи з книжкою, комп’ютером із метою розширення кола читання, формування культури спілкування рідною та іноземними мовами);
4) соціально-адаптаційну (соціокультурна адаптація особистості до умов сучасного інформаційного суспільства);
5) виховну (виховання високих моральних і громадянських якостей, національної свідомості, відповідальності за збереження духовних надбань України й людства).
Відповідно до Концепції Нової української школи учні загальноосвітніх навчальних закладів мають не тільки опанувати зміст дисциплін, а передовсім набути необхідних для життя в суспільстві умінь і навичок, важливих для всебічного розвитку особистості, її подальшого становлення, морального та професійного зростання. Компетентність – це динамічна комбінація знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні освіти (Національний освітній глосарій, 2014). Компетентність – це набуті реалізаційні здатності особистості до ефективної діяльності.