КИТАЙ. РОЗВОРОТ НА 180 ГРАДУСІВ.
Ну от і дочекався - правдивість наданої нам інформації опосередковано підтверджують не наші партнери та наша влада, а бидлячі ЗМІ, і це той вкрай рідкий випадок, коли вони не брешуть. Сенс їх повідомлення - "Китай погрожує США наслідками у випадку прийняття санкційного закону спрямованого проти рф" (Грема - Блюменталя). А вчора підписник задав слушне питання - "Чому за два тижні китайська позиція щодо можливості припинення бойових дій в Україні зазнала таких крутих змін, від "Необхідне закінчення бойових дій у цьому році" до "Час для миру ще не настав"? Давайте розкладемо ситуацію по полицях.
Китай РЕАЛЬНО не те що боїться, скоріш не бажає не прийняття - введення у дію закону "Грема - Блюменталя". Кожен раз, коли нам дають інформацію про переговори чи консультації Пекіна та Вашингтона, ми вчергове читаємо - "Китай наполягає на неможливості прийняття цього закону як максимум, або на не введенні у дію його положень як мінімум". Тепер ці застороги вкинули у світовий інформаційний простір самі росіяне. Безумовно з подачі китайців - інакше як вони б дізналися про такі? І постає законне питання - "Чому, якщо бояться не йдуть на примус рф до реальних переговорів про закінчення війни"?
Тут справа у тому, що Вашингтон увійшов у турбулентну зона суцільних дипломатичних поразок. На перманентні погрози Президента США всім та всьому вже майже ніхто не реагує, бо знають - Трамп при будь якому спротиву своїм погрозам "включає задню". "Іранська кампанія" на даний момент програна - Тегеран впевнено диктує умови перемир'я і не налаштований на підписання будь яких фундаментальних угод з США, знаючи про переважну неготовність американців, внутрішньополітичну та військову, до початку війни "на землі". І головна біда у тому, що у короткостроковій перспективі Трамп НІЧОГО не може протиставити зухвалості ісламського режиму, окрім блокади. А впровадження цього режиму апріорі не дасть швидких результатів. Ормуз закритий. Переговори по " ядерному пиианню" взагалі провалилися у переговорну безодню, звідки зараз немає виходу. Ісламські суперкраїни, Пакістан, Туреччина та Саудівська Аравія, підписують оборонний антиізраїльський пакт. Ізраїль вже відкрито відкидає американські пропозиції по Газі та Ірану, путін взагалі повністю ігнорує американські мирні ініціативи - поразка йде за поразкою, зупинити цей вал важко. Чи можливо? Імператор Сі бачить безпорадність та слабкість США - це важко не помітити. Як бачить величезне бажання Трампа здобути хоч якусь дипломатичну перемогу до виборів у Конгрес. З Іраном її не буде. Залишається Україна. А з нею Трампу як мінімум не легше ніж з Іраном.
Китайський лідер безумовно чудово розуміє безвихідь Президента США та, вочевидь, цілком слушно вважає, що заради безпроблемного візиту Сі до Вашингтону та заради небажання, при реальній неготовності, починати торговельну війну з Китаєм після можливого введення у дію положень закону "Грема - Блюменталя", Трамп, який отримав за два тижні важку дозу дипломатичних ляпасів, неодмінно "включить задню". А не буде санкцій - рф протримається у режимі інтенсивної війни до весни, а там "сильні світу" вже зрозуміють - чи реально путін зможе до цієї пори захопити Донбас та об'явити "перемогу", чи пора його примушувати приставати на перемир'я.
Чи вірний розрахунок Сі на "слабкого" Трампа? Майже впевнений, що так. Саме тому всі наші сподівання на закінчення війни у цьому році скоріш за все розіб'ються об американську президентську безпорадність - по своїй волі Трамп вводити у дію положення санкційного закону майже напевно не буде. Чи буде по чужій, як це було у перший його президентський термін, коли Конгрес примушував його приймати антиросійські санкції всупереч його ж бажанню, про що тоді сам Трамп заявляв неодноразово? Доведеться, якщо демократи "візьмуть" Конгрес, а у Сенаті буде або більшість демократів, або мінімальна перевага республіканців - серед останніх завжди знайдуться декілька законодавців, які підтримають і Україну, і санкційний тиск на рф та Китай. Але це все буде, якщо буде, лише у наступному році, бо формування нового керівництва Конгресу та початок його системної законодавчої роботи займуть деякий час після виборів. Рубіо цілком правий, коли попереджає Китай про "важкі часи", які можуть настати після виборів до Конгресу, бо після Нового року, при не сприятливих для Трампа результатах виборів, Китай, скоріш за все, буде вимушений всерйоз включатися у мирний процес - "Час для миру" може таки прийти.
Ну а нам своє робити. Не звертати жодної уваги на заяви нашої влади про "дипломатичні зусилля" та "Пропозиції миру для США" - це ні про що. Припинити звертати увагу на залякування нас як рф, так і нашими можновладцями. Відповідально ставитися до забезпечення своєї особистої, сімейної, бізнесової стійкості, готуватися до зими та вірити у ЗСУ. Наші перспективи і на полі бою, і у плані стійкості, геть не такі похмурі, як здається, хто б нам що не казав. Ну і повторюсь - не звертайте уваги на заяви від будь кого про "сотні ракет та тисячі дронів одночасно по чотири раза в місяць", про "голод", про "бульбонавалу", про "масову мобілізацію 800 тисяч" у рф - це все хайпожерство у чистому виді. Реальність коли трохи, коли суттєво, коли радикально інша. І про реальний стан неї я вас буду інформувати настійливо та регулярно. Виживемо і дочекаємося миру. Точно не на умовах путіна.
+1