ПАВЛЮЧЕНКО - БАНДЕРІВЕЦЬ З ПУЩІ.:
КАДРОВЕ.
Почну з питання, яке активно обговорюють у коментарях, і стосується воно так і не здійсненого призначення пана Умерова послом у США, про що опосередковано заявляв Президент України. Чому не призначили?
Коли я у дописі з характеристикою Зеленського написав, що зараз США категорично не сприймають "дипломатію нахаб" та настійливо просять призначати на посади у дипломатичному корпусі професійних, бажано "кар'єрних", дипломатів, то багато хто не повірив, що я написав правду. Багато хто посилався на анонімні джерела невідомо якого наповнення типу з США які стверджували, що американці задоволені роботою з Умеровим і на переговорах з ним вони почуваються комфортно. Я єдиний, хто стверджував, що американці задоволені Умеровим лише як ретранслятором ідей Президента України та його безініціативністю у переговорному процесі. Якщо спрощено - Умеров на переговорах "барабанив" те, що в нього вложили Зеленський та Ермак і не виходив за межі окреслених тими рамок.
Чи влаштовував Умеров американців як професіонал? Абсолютно ні. Причому ані адміністрацію Байдена, ані адміністрацію Трампа. Умеров був призначений на посаду Міністра Оборони всупереч активній протидії абсолютно всього американського уряду на чолі з Президентом. Більше - дуже довго він не мав необхідного для проведення переговорів про постачання зброї допуску до "американської держтаємниці" і здобув ту ледь не через рік після призначення на посаду. Зеленському під час Умерова у МОУ тричі довелося самому їздити на засідання "Раммштайну" - небачений факт за часи Резнікова, бо його міністр просто не здатен був нічого вирішувати та вести плідні переговори. Чому американці не сприймали Умерова? - я писав про це неодноразово. Давався взнаки "ісламський бекграунд", не подобалася його манера ведення переговорів "з натяками на можливість корупційних дій", за що Зеленський двічі отримував демарші з боку Остіна та британця Уоллеса.
З приходом до влади Трампа ставлення до персони Умерова змінилося мало. Я багато писав, що у Держдепі незадоволені манерою ведення переговорів з ними "уповноваженим Президента на західному напрямку дипломатії" Єрмаком. І Умерова як переговорника американці сприймали не як кваліфікованого професійного дипломата, який може здобути результат, а як "менше зло" у порівнянні з Ермаком. Біда нашого Президента у тому, що він позбувся усіх вищих дипломатів-переговорників, які здобували успіхи на переговорах про постачання зброї у перші два роки війни. Резніков, Пристайко, Кулєба - всіх з влади вижили. Переговорний резерв вичерпаний. Залишився нікчемний на переговорах з західними контрагентами Сибіга, якому "дали на відкуп" азійський та африканський напрямки, та ті ж Умеров та Ермак. Про "вибір з двух сортів лайна" я написав вище.
Наш Президент ще два тижні тому доручив Міністру ЗС направити запит на отримання від США агреману для Умерова. Відповідь прийшла п'ять днів тому - відмова. Пояснення - "сумнівні зв'язки" та "погана професійна підготовка" як головні причини відмови. І наступне "аврально запасне" призначення Умерова на "хлібне місце" з мінімальним впливом та такою ж відповідальністю - всього лише "План "Б" для працевлаштування кадра, який ледь не поховав "Міністерство хаосу та безвідповідальності" у яке перетворилося при Умерові МОУ. Скажу більше - далеко не факт, що агреман буде отримано і на Стефанішину, бо до її кандидатури є, частково, ті ж зауваження, які були до Умерова. Але я не виключаю того, що Зеленський все ж проштовхне цю кандидатуру на посаду посла - все буде залежати і від того, як Стефанішина проведе переговори про оборонне співробітництво між Україною та США, і від того, як вона налагодить особистий контакт з Держсекретарем США.
Ну і відповім на питання - "Що думають про новий Кабмін європейці та американці". Американці скоріше задоволені ніж ні - Свириденко дуже гарно зарекомендувала себе у США під час переговорів по "Угоді про копалини". Існує консенсус між "Вашингтонськими баштами" - "Вибір Зеленського в умовах відсутності кадрового резерву виправданий і він здатен мінімально покращити роботу Кабміну до роботи якого вистачає претензій як в Україні, так і у нас". Це голова Мінфіну США Бессент.
Реакція Європейців досі не зрозуміла. З однієї сторони є реакція від Президента Франції та Канцлера Німеччини - обидва "Сподіваються на активізацію роботи Кабміну та викорінення існуючих у ній недоліків". З іншої - Зеленському обидва вже не раз заявляли прямим текстом про необхідність "залучення до роботи у виконавчій владі різних рівнів кращих кадрів за ознакою професійної придатності, а не за принципом особистої відданості". Обидва виступають за підготовку для України нового покоління держслужбовців та за омолодження кадрового складу у виконавчій владі. Станом на зараз позиція - вичікування. Реакція буде через пару місяців після початку роботи. А загалом - усі солідарні у тому, що в умовах закритого числа активного складу українського політичного борделю перестановка ліжок у ньому є відносно вдалою - кращі серед гірших в цілому зайняли місця, на які вони, по великому рахунку, заслуговують.
Ну і на останок попередження від США, як завжди отримане амбасадою та нашим Урядом. У найближчі чотири доби очікуються масовані обстріли з боку рф. Підкреслюю - обстрілИ, їх буде мінімум два, один дістанеться Києву. Звертаємо уваги на попередження та на сигнали тривог. Бережіть себе.
Гарного вечора та тихої, по можливості, ночі. До зустрічі вранці.