Єгор Фірсов
Я не хотів публікувати цей великий текст, але вирішив.
Якщо Америка нас покине. Мій субʼєктивний погляд.
Якось до нас приїхав журналіст із США і запитав, що у вас на озброєнні є таке, що ви можете похвалити ?
Я почухав потилицю. Не хотілося його ображати, але з американського в моїй бригаді – яка, на хвилиночку (!), третій рік тримає першу лінію на найскладнішому напрямку - в нас був лише Starlink…
В уяві обивателів, і навіть політиків, є багато того, що вже давно не відповідає дійсності. Ситуація на полі боюзмінюється дуже швидко і те, що вчора вважалось «богом війни», сьогодні у воєнному пантеоні далеко не на перших місцях.
Отже, щоб зрозуміти наслідки можливої зупинки американської допомоги для фронту, давайте проаналізуємо в чому ми сьогодні реально залежні від США.
Перше – це навіть не зброя, а звʼязок. Starlink! Якщо ляже він– проблеми почнуться миттєво: піхота в опорних пунктах, розвідка, екіпажі дронів, артилеристи, штаби у бригадах та батальйонах… - усі використовують Starlink.
За допомогою WhatsApp можна легко додзвонитись майже до крайньої позиції і поговорити з бійцем по відео звʼязку. Після знищення будь якого об’єкта fpv-дроном - ми одразу пересилаємо це відео у штаб, що дає командирам в реальному часі розуміти ситуацію на полі бою.
Якщо Starlink відключать – в першу ж годину може початись дезорганізація управління. До того ж, можуть відмовити деякі дрони, які працюють виключно за допомогою супутників…
Кажу чесно: мені здається, що Starlink все ж таки, не відключать. Бо це буде вже не просто зупинка допомоги, а відверто ворожа дія на користь росії. Навряд чи нова адміністрація наважиться на таку демонстративну ворожість що до українського народу.
Але, ми маємо бути до цього готові. І вже «вчора» працювати над альтернативою забезпечення себе звʼязком.
Наприклад, противник створив альтернативний звʼязок - це wifi мости - широкий Wi Fi де можна під’єднатись до Інтернету.
Час в нас ще є. Без паніки. Але цей ресурс треба використовувати ефективно, бо проблеми можуть початись дуже неочікувано.
Другий момент, де ми суттєво залежні від США - ППО. Зокрема,системи Patriot та снаряди до них. Треба терміново шукати альтернативи: і поставок, і самих систем. Інакше українські міста будуть беззахисними. Цей пункт має бути одним з перших на переговорах з Європою.
Тепер до хороших новин. Не дарма цю війну називають «першою дроновою» - це значить що більшість уражень здійснюється дронами різних типів. І переважно ці дрони - не з США. Але знаю, що різними, в тому числі неурядовими шляхами США фінансують деякі проєкти.
Спочатку дрони були китайські. Зараз є fpv які майже повністю (разом з комплектуючими!) вироблені в Україні.
Орієнтовно, від 80% усіх уражень здійснюються дронами.
Використання інших видів зброї значно знизилось у порівнянні з 22-23 роком.
Використання артилерії зараз знизилось в десяток разів у порівнянні із тим шквалом, який був у 22-му році. Навіть з боку ворога. Артилерійські системи зношені, снарядів стало набагато менше, вони не точні. Артилерія зараз використовується для важливих, але вузьких, конкретних задач. Або страхують БПЛК під час поганої для дронів погоди.
Щодо снарядів для дронів - то тут взагалі в нас працює «тіньовий ВПК», який і за великого бажання знищити неможливо.
В тисячах підвалів та сільських хат виробляються боєприпаси різних типів. Розкручуються застарілі радянські міни, у мультиварках розправляється вибухова речовина, і робляться ті боєприпаси які нам потрібні. Причому, різних типів - від фугасу до термобару. Це звичайно дуже спрощено. Насправді, ми створили цілу індустрію самозабезпечення себе снарядами для дронів.
В тому числі вже працює пів сотні офіційних виробників БК.
Саме цей «тіньовий» і офіційний ВПК дав нам БК, які і знищили ті 80 відсотків цілей за останній рік.
Усе це я пишу до того, що Himars, чи Гаубиця “777” вже давно не королі фронту. На фронті царює дрон!
До речі, - щодо Himars. Нажаль, ворог вже давно знайшов можливості спуфінгу наших пострілів підміною координат. Ракети прилітають, але не туди… Ефективність Himars нажаль знизилась.
Я не знаю, чи усвідомлюють це американці, але така гірка правда – комплекси, які коштують сотні мільйонів доларів - інколи не приносять адекватного результату. Ними треба було активно руйнувати все у перший рік війни. Але тоді була обмежена для нас кількість снарядів. Час значних можливостей був втрачений.
Далі - протитанковий комплекс Jevelin. Звичайно, це важлива штука. Вона врятувала нас в перші місяці. Але зараз - це давно не та зброя, яка є вирішальною на полі бою. Якщо на місяць є декілька результативних застосувань Jevelin по всьому фронту - то це добре. Для порівняння - дрони роблять більше 10 тисяч верифікованих уражень на місяць.
Тепер, щодо розвідки Пентагону. Це не моя компетенція, але думаю, що США ділилися стратегічною інформацією щодо планів ворога, перекидань військ, даними супутникових зйомок. І звісно будь-яка інформація стосовно ворога - має важливість.
Важко сказати, чи зможуть європейці, або хтось інший стати альтернативним джерелом таких розвідданих. Можливо, це ускладнить нам ураження цілей на території РФ.
Але одне можу сказати точно: взводи, роти і бригади ніколи системно не користувались даними Пентагону щоб знищитиконкретну позицію ворога на передовій. (Або це робилось вкрай рідко, в рамках спец операцій, як виключення).
Сучасні битви дуже маневрені й динамічні. Якщо з якогось місця стріляв танк, то ця локація актуальна короткий проміжок часу. Відстрілявшись, танк швидко їде ховатись, і навіть, замітає за собою сліди.
Тому на результативність саме бойового процесу припинення передачі розвідінформації не має вплинути.
Я взагалі бачу більше загроз для фронту від проблем у нашій піхоті, ніж у припиненні допомоги з будь якої зі сторін. Але це вже наше домашнє завдання.
Одразу скажу, що окрім перерахованого США фінансує ще багато програм - таких як наші навчання, не військові програми, а також мають вплив на різні установи, які також надають нам фінансування.
Але зараз мова про першочергову критичність .
Також я не хочу зменшувати роль будь яких видів озброєння.
У військовій справі важлива різноманітність.
Навіть якщо це Javelin - який використали раз на рік, під час сильної зливи - де всі дрони перестали працювати.
І цей текст не до того, що можна послати усіх до біса і протистояти такому ворогу як РФ без підтримки ззовні. Як кажуть, - гуртом і батька легше бити. Але, якщо раптом так станеться що ми все ж залишимось без підтримки США, чи, навіть, під тиском адміністрації Трампа, то знайте: ми,український народ, за ці роки пройшли великий шлях і зробили дуже багато. І, на щастя, у військовому плані ми стали значно менш залежними від партнерів.
Треба усвідомити: наші друзі і основні союзники сьогодні - дрони. Та ті золоті руки і голови, які їх виробляють. А вони точно не зрадять.
Тому - так, якщо раптом так станеться - без підтримки США нам буде складно. Інколи - дуже! Війна не «закінчиться через 24 години», Україна заплатить за мир у Європі більшу ціну, ніж могла б. Нехай це буде на совісті конкретних політиків, а не американського народу. Але ми зможемо вистояти. Якщо будемо разом. Як в перші дні…