Тепер для українців "співає" Валерія! Обіцянками гривню не підняти…
http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/komentari/055438/Йосиф Ситник
28 листопада 2014
Йосиф СИТНИК: "Національна ідея та людська гідність
мають перемогти меркантильний інтерес"
20 листопада глава НБУ Валерія Гонтарєва заявила, що девальвація гривні уже досягла критичної межі. "Ви знаєте, що девальвація зараз – це 100%. В останній момент розпочалася паніка бізнесу. Навіть після девальвації 50%, що сталася в липні, нам вдавалося стабілізувати ситуацію, але потім почалася війна", – прокоментувала свою заяву очільниця головної банківської установи країни. Окрім цього Гонтарєва уже прогнозує зниження ВВП на 4,3% в 2015 році, хоча ще в серпні гучно обіцяла стабілізувати гривню найближчим часом без використання золотовалютних резервів країни.
ЩОБ З'ЯСУВАТИ причини такого різкого падіння нацвалюти і те, чи можна вважати війну з Росією причиною всіх фінансових бід України, а не лише універсальним засобом прикриття фінансових прорахунків чи махінацій, спілкуємось зі свободівцем, головою Львівського обласного осередку ВО "Свобода" економістом за фахом Йосифом СИТНИКОМ.
– Звісно, на катастрофічному обвалі гривні, – розповідає Йосиф Ситник, – позначилися щонайменше кілька факторів. По-перше, попередній уряд Азарова та Януковича з країни вкрав величезну суму грошей, близько 300 мільярдів гривень (сума дорівнює емісії гривні в Україні за 2014 рік. – авт.). Також впродовж останнього року відбувалося падіння обсягу промислового виробництва в Україні, торгівлі та інших сфер діяльності, зокрема будівництва та транспортних перевезень. Усе це потрібно враховувати, бо якщо відкинути Крим з його часткою ВВП і частину промислових районів Донбасу, які через ведення військових дій зараз не функціонують або ж перебувають під контролем терористів, – мусимо розуміти, що у кошику вітчизняного бюджету утворилася величезна і ще нічим не залатана діра. Промисловість в Україні, якщо порівнювати із минулим роком, впала приблизно на 9%.
Але падіння виробництва – це ще не вся біда. Вітчизняна продукція є експортно орієнтованою. Тобто її вивозять за кордон, а сюди надходить валютна виручка з її продажу, і уже в Україні продають за чинним курсом, згідно з постановою НБУ. Тому через зменшення виробництва скоротились і валютні надходження від зовнішньої торгівлі.
Що в таких надскладних умовах робить НБУ? Рятуючи іноземні банки, які фактично також є чиїмось бізнесом, Нацбанк здійснює їхнє рефінансування. Тобто за державний кошт надає приватним іноземним банкам грошові позики, обсяг яких цього року сягнув понад 100 млрд грн. Позики надають у гривні, тож через нерівномірне збільшення маси грошей на внутрішньому валютному ринку починається різке знецінення нацвалюти.
– Для чого ж Нацбанк розпочав рефінансування банків з іноземним капіталом, якщо в країні іде війна і є набагато нагальніші потреби?
– Звісно, що це небачений прорахунок. В Україні зараз діє понад 180 банків. Серед них є як великі, так і маленькі, але кожен хоче заробити, а для цього необхідно привабити якомога більше клієнтів. З цією метою вони гралися зі ставками на депозити, штучно їх завищуючи. Доходило до 18, 20, і навіть 25 відсотків. Коли почалася проблема з їхньою ліквідністю, тобто власне з виплатами клієнтам, – грошей забракло. У цій ситуації банки опинилися під ризиком банкрутства, а їхні вкладники – під ризиком неотримання коштів із власних депозитних рахунків. Нацбанк фактично вкладає гроші у ці "мильні бульки". Такі його кроки не спонукають банкірів до чесної гри, а навпаки – заохочують до нечесних методів та "роздутих" відсотків.
– Фактично оті 100 млрд гривень можна було використати з більшою користю для країни?
– Ці кошти є доходами Національного банку. Згідно із законами України, частину з них він переказує до державного бюджету. До речі, цього року у першому півріччі НБУ додав до держбюджету 22 млрд грн. Відповідно, ці гроші вилучили з резервів, на які НБУ міг купити валюту та поповнити золотовалютні резерви, зрівнявши тим самим співвідношення гривні та долара.
– А от щодо конкретно іноземних банків із російським капіталом. Як так може бути, що НБУ фінансує і їх? "Свобода" неодноразово виступала за їхнє закриття. Проте Гонтарєва офіційно заявила, що захищатиме інтереси цих структур.
– Уявіть собі заробітчанина, який, для прикладу, поїхав за кордон. От він заробив копійку і звісно ж пересилає її родичам в Україну. Те саме роблять і власники російських банків. Заробивши гроші в Україні, вони купують собі уже в РФ автомобілі, нерухомість, оплачують в елітних вишах освіту для своїх дітей, інвестують в інші проекти, і з цих коштів величезна частка, у формі податків та зборів, – йде у бюджет Росії, а вже з нього закуповують танки, автомати та іншу зброю, яка вбиває українських військових. Власники російських банків фактично заробляють на українцях, які тримають гроші в їхніх банках. Необхідно постійно нагадувати українським громадянам про цей фінансовий кругообіг, аби вони знімали кошти з рахунків російських банків та користувалися послугами банків вітчизняних. Про це потрібно говорити не лише фізичним особам, але й підприємцям. Як можна спокуситися на додаткові 0,5 – 1 відсоток, якщо за ці гроші спонсорують війну? Національна ідея та людська гідність мають перемагати меркантильний інтерес.
– Що можете сказати про вплив експортерів на падіння гривні?
– Вітчизняні експортери також нерідко ведуть спекулятивну гру стосовно України. Що маю на увазі. Продукцію за кордон експортують за штучно заниженими цінами. Тобто, якщо тонна металу, для прикладу, за світовими цінами коштує 300 доларів, то експортери продають цю тонну своїм же фірмам в офшорах за 180 доларів. Через це в Україну надходить замість 300 доларів лише 180, а різниця – 120 доларів, залишається на офшорному рахунку олігарха. Потім ми запитуємо, звідки в Україну приходять інвестиції. А насправді таких іноземних інвестицій немає. Просто в Україну повертаються державні гроші з офшорних фондів. Так, вони походять з іноземної країни, але це – українські гроші, які було вкрадено спекулятивним нечесним шляхом.
Таким чином, через штучно занижену ціну на експортну продукцію, в Україну не надходить уся та виручка, яка мала б. Мова про те, що закон "Про трансфертне ціноутворення", який було винесено на голосування ВРУ, так і не набрав чинності. Тому для компаній Ахметова, Коломойського, Пінчука, Фірташа та інших, які, власне, здійснюють потужну експортну діяльність, така схема отримання спекулятивного заробітку залишається дієвою.
Досі в експортно-імпортній сфері уряд порядку так і не зробив. Вочевидь, через те, що олігархи реально володіють потужними важелями впливу у формі блокування експортного ринку країни. Крім того, олігархи заправляють потужною банківською системою. Ахметов – це банк "ПУМБ", Коломойський – це "Приватбанк". Тобто ці люди одночасно з експортною торгівлею здатні штучно формувати попит на валюту, женучи гривню вгору, та заробляти ще й на різницях курсу.
– Чи мали вплив на валютний курс вибори?
– Безперечно, не варто забувати і про це. Знову ж таки, ті самі олігархи та інші представники бізнесу, так звані "спонсори", витратили на вибори шалені кошти, які варто оцінювати в мільярдах. Перед ними постало завдання – "відбити" ті гроші назад. Для цього їм потрібно ту валюту, яку вони привозять з-за кордону, продати якомога дорожче. Якщо уряд і надалі йтиме обіруч з олігархами, і це ж робитиме Нацбанк, то нас усіх чекає сумне майбутнє.
– То як же ж з цим боротися? Які Ви бачите шляхи для стабілізації курсу гривні та чи можна виправити уже скоєне Нацбанком?
– НБУ поступово має запроваджувати певні санкції щодо російського капіталу. Нині це робить світ, аби змусити уряд РФ припинити війну в Україні. Однак я не бачу жодних заходів, які НБУ чи український уряд на чолі з Яценюком здійснювали б проти російського бізнесу в Україні. Україна чомусь і далі жваво торгує з росіянами, постачає комплектування до тої зброї, якою потім вбивають наших хлопців.
Маю передчуття, що ще місяць-два і Європа почне свої санкції щодо Росії скасовувати. Вона скаже: "Ми тут втрачаємо на бізнесі з РФ, а ви, українці, на власній території нездатні запровадити для ворога економічне покарання. Війна ж то не в нас".
Якщо справа із курсом гривні погіршуватимуться, то є усі передумови до того, що Міжнародний валютний фонд наполягатиме на збільшенні працездатного віку для громадян, а це призведе до нової проблеми – браку робочих місць для молоді. Молоді фахівці будуть змушені покидати Україну у пошуках кращої долі. Тому сьогодні необхідні також реформи зі створення нових робочих місць, а також щодо стимулювання малого та середнього бізнесу.
Розмовляв Ігор ХРИПЛИВИЙ.
Газета ВО "Свобода".