Ну шо ж.
Нарешті я знайшов час і натхнення, щоб передивитись наш перший матч в цьому сезоні.
Скажу одразу – це досить кропітка справа, і я їй зайнявся тільки для того, щоб в черговий раз переконатись, що мій маленький телевізор таки правільно показує футбол.
Мегаспорт правий, Волинь – це кізяк.
І ми не повинні пропускати від таких команд на 2 хвилині.
Ми повинні вкидувати їм трьошку в першому таймі (що ми могли зробити і у цьому матчі, до речі) і награвати в другому таймі резерв.
Суддівство було просто жахливе.
І пенальті тут не до чого.
Я на втратах Ленса зробив помітку в дужках, там де ці втрати на мою думку були через явне порушення правіл гравцями Волині.
Одразу декілька зауваженнь.
1.Треба простити Ярмолу за невіддачу пасу на Мбо.
Він дійсно не зміг би його віддати.
Поки він біжав ті 3-4 крока з м*ячем, він подивився на м*яч 5 разів.
Звичайно він не бачив ні Мбо, ні як рухається воротар.
Тому з нього не фіг навіть спитати з таким технічним арсеналом.
2. Просто смішно тепер перечитувати звинувачення Гармаша, коли він начебто упустив гравця, що привело до штрафного і влучання в штангу.
Чітко помітно, що гравця за спиною у борячегося з іншим гравцем Гармаша залишив Велозу, радісно кудись рванувший уперед.
Підбиваючи цифірь мені було цікавим декілька речей: чому мене не дратував Сілва, чому мене дратував Ярмола, порівняння Гармаша та Велозу, порівняння захисників, новачки.
Одразу скажу, що при підрахунку міг шось пропустити під час повторів, може десь пару порушень загубив.
Перехопленням вважав самі перехоплення, першість на м*чі та перешкоди.
Паси рахував прості окремо, в штрафну окремо.
Розіграши зі штрафних, кутови та аутів пасами не рахував, і взагалі не рахував.
До речі, щодо стандартів поблизу штрафної.
Це – суцільний жах.
Я не знаю, що там робить Сирожа, але тільки два рази (і те один при розіграші кутового, а не напряму) з більш ніж 10 стандартів можливо назвати якимось небезпечними.
Все інше дитячий садочок.
Причому і від Велозу, і від Ярмоли.
Тепер окремо по питаннях.
1.Ярмола.
Так ногодриганнь в цьому матчі не було, обіграшу від Ярмоли взагалі вдалого не було, окрім одного разу.
Я тепер знаю, чому він мене дратував.
В нього було 10 невимушених втрат за гру, причому 8(!!!!) втрат тільки в першому таймі.
Він впоров своїми незрозумілими діями 6 потенційно гольових атак.
Ось за що хотілось дати в ухо.
Тут і ігнорування партнерів, і дерев*янний прийом м*яча, і невміння тримати м*яч на дальній нозі.
Чому він виглядав начебто непогано.
В нього більше за всіх передач в штрафну 7 (71 %).
Але при цьому загалом вперед передач доволі небагато, один обіграш і жодного (!!!!) порушення на ньому.
Якби не така кількість передач у штрафну, то можно було б сказати, що Ярмола гру провалив з тріском.
2.Гармаш, Велозу та Аруна.
Спочатку дії в захисті, які начебто заважають мегапасувальнику Велозу грати на атаку.
15 перехопленнь в Гармаша проти 9 у Велозу.
Рівність в протиборствах по 7, але в Гармаша виграних 86 % , а у Велозу тільки 43%.
Гармаш 1 раз порушив правила, Велозу – 0.
Чиста перемога Гармаша.
В Аруни, який провів більшість зі своїх 66 хвилин в атаці, 4 перехоплення, 5 протиборств, виграних 60 %.
Тобто при його діях глибше, він навряд поступився б Велозу.
Тепер подивимось на атакувальні дії.
Одразу відмічу, що за перший тайм Велозу зробив тільки одну довгу передачу вперед, все інше обмежувалось пасуванням не більш, аніж на 10-12 метрів.
В Гармаша довгих передач вперед була половина.
Взагалі то передач вперед в Гармаша та Велозу порівну по 20, відсоток трохи кращий у Велозу 85 проти 75.
Але якщо взяти до уваги, що довгих пасів вперед у Гармаша було мінімум в півтори рази більше, то висновки робіть самі.
Аруна зробив 18 (66%) передач вперед, деяки були дуже цікаві, але дуже жорстки, тому й такий відсоток браку.
Поперечних же передач у «гостропасуючого» Велозу в 2 рази більше ніж у Гармаша, 14 проти 6.(Аруна поперек віддав тільки раз)
Але треба відмітити, що Велозу припинив грати з центральними захисниками в тир-пир.
І Гармаш, і Велозу намагаються використовувати ці передачи для відіграшу захисників суперника.
Гармаш зробив 6 (50%) передач до штрафної, Велозу 3 (50%), Аруна 5, але тільки 20 % точних.
«Малотехнічний» Гармаш 11 раз обіграв своїх опонентів, Велозу жодного разу не позбувся свого гравця, в Аруни 5 обіграшів.
На Гармаші сфолили 5 разів, тоді як на Велозу тільки 2, на Аруні -1.
В атакувальних діях перевага Гармаша виявилась, ще більш помітною.
Тобто вже спираючись на цифри, а не тільки на зображення в моєму маленькому телевізорі можно сміливо говорити, що з цієї трійки Велозу є найбільш слабким гравцем, який поки що й близько не наближається до покажчиків «недопрацьовуючего» Гармаша.
3. Захист.
Тепер по недратувавшего мене весь матч Сілву та безмозкого Віду.
Сілва провів просто чудовий, як для нього, майже зірковий матч.
В людини передач в штрафну стільки ж скільки у Гармаша, з таким же відсотком браку.
Достатня кількість передач вперед, причому значно ближче до чужої штрафної, аніж в решти захисників.
Здалось, що жодного разу не вимкнувся з гри після втрати.
Перехоплень на рівні центральних захисників, багато виграв головою.
Порівняємо з Сєліним, щоб зрозуміти, що останній не крайній захисник.
Передач до штрафної 6 Сілва проти 1 Сєліна.
4 обіграша проти 0 в Сєліна.
Але це не значить, що Сєлін поганий гравець у захисті.
Порівняємо його та Віду з Хачеріді.
Відразу відмічу, що в Сєліна трохи менше перехоплень, аніж в решти захисників.
Але це обумовлено не його небажанням або слабкістю.
Просто йому по флангу в першому таймі (особливо в першій половині) допомогав Ленс, а потім в другому Дуду.
Перехопленнь та захисних протиборств у пари Ленс-Дуду значно більше, аніж в пари Ярмола-Гусь.
Як можна помітити Сєлін значно краще та точніше Віди пасував вперед, хоча у Сєліна були більш атакувальні дії, а Віда пасував зазвичай ближньому.
До того ж Віда й не бажав брати гру особливо на себе, чому свідчать його 8 поперечних пасів, які він робив переважно на Хачеріді.
Порушеннь у Віди 4 проти 1 у Сєліна, хоча Євген грав проти значно швидших флангових гравців.
Це свідчить про невміння хорвата вірно грати один-в один з гравцем, в чому ми могли пересвідчитись на ОТ.
Ну, і ми окремо можем подякувати хорвата, як за гол, де виявилось невміння швидко оцінити ситуацію, як і за намагання дати Волині ще один шанс, коли Віда махнув ногою мимо м*яча в простій ситуації.
На щастя чувак не очикував такого подарунка.
Тому я не був таким неправим, коли кляв на чому світ стоїть солодку парочку Віда – Велозу (хм…ВВ…я ж нутром відчував, що вони не наші).
І все ж таки на місці Блохіна почав би наступний матч з Макаром-Тремулінасом зліва, а Сєліним у центрі.
Теж саме стосується заміни Велозу на Юнеса, Бєзуса або Брауна.
Ярмолі, нехай уж так, просто дати мзди.
З усього іншого відмітив би Дуду з його і нехай 3 оффсайдами.
У Аруни 2 практично таких же, але про нього ніхто не згадує.
Зате у хлопця за 45 хвилин 6 перехопленнь, 5 пасів в штрафну (80% точних), 2 гольових момента.
Мбо реалізував з 1 момента 1.
А якщо б йому хоча б 3 зробити?
Чи може навчитись на тренуваннях в голову влучати з кутових?
Ленс і Беланда залишились незрозумілими.
В обох є дуже високий потенціал.
У Ленса особливо.
Але чи то немає форми, чи то вже немає бажання (чур мене), але щось їм заважає.
Хоча не розумію розмов про начебто несумісність зі стилем Динамо.
Ленс взагалі природжений крайній хав під нашу гру.
Вибуховий, його тільки грузити треба та фланг трохи розчищати.
Беланда полюбляє розкидувати по краях, але може й на клаптику обігратись.
Впишеться в команду – варіативність виросте вдвічі.
Всі розрахунки ось тут.
http://s44.radikal.ru/i104/1307/f9/d467f88d9ddd.jpg