Vitalii Chepynoga
8 год. · Змінено ·
Житєйське...
В гуртожитку історичного факультету УДПУ імені Драгоманова, що на вулиці Освіти,6 у столиці нашій - місті Києві, - давно-давно бухали якось двоє... Я і ще один чоловік... Бухали відповідально, старанно і натхненно... Мій "співрозмовник" був спортсменом і класним чуваком... В общазі його всі трохи побаювалися і уважали...
П’янка починалася весело і гарно, але в середині процесу, шото пошло нє так... Після "тименеуважаєш?" перейшли до палких і агресивних дискусій... То лі не могли дійти спільної думки щодо соціально-економічного становища селянства Нижньої Наддніпрянщини в другій чверті ХVIII століття, то лі розійшлися по вопросу стилістики у тексті III-го Універсалу Центральної Ради, - вже не пам’ятаю точно... Воно ж таки істфак...
В общим, все йшло до якоїсь агресивної розв’язки, але на щастя все закінчилося добре і мирно... Ладно, давай за нас, - сказав я йому... - Давай, - сказав він...
Якби я був трохи пророком, то я б тоді сказав йому: через двадцять з чимось років наб’єш Добкіна прямо в залі суда... Але я цього не сказав... Бо не пророк... Мого "співрозмовника" звали Олександр Кравчук...