Частина 2. Київ. Вечір перед матчем і матч.

У Києві останній раз я був ще весною, до Майдану. Тому дуже переживав, наскільки змінилося місто і взагалі, які в мене будуть відчуття від нього тепер, бо це як-неяк місце, де я народився.
Перше, що одразу кидається в очі - це те, що це дійсно великий мегаполіс. Натовпи людей у метро туди-сюди і повно машин. Такого відчуття немає ніде в Польщі, а з європейських міст чомусь нагадало ... Відень.
Точніше сказати "бюджетний" Відень.

Однозначно приємніше було їхати містом ніж по Львову, і, здається, набагато більше української мови став помічати на вулиці. Військових у Львові було як на мене більше, але в Києві дуже багато місць часів Майдану, памятників і меморіальних дошок. Перед грою у нас була десь година і ми пробіглися по Хрещатику до Грушевського і стадіону Динамо. Страшно було дивитися на будинок Профсоюзів. Взагалі я не знаю Києва, але саме через Майдан я тепер легко орієнтувався де міст через Інститутську, де будинок Офіцерів... Вживу це все було набагато ближче ніж я то уявляв. А прийшовши до стадіону Динамо одразу згадав, як дивився трансляцію і там стояла 10-ка ВАЗ, ще ціла. Коли ще все це не починалося. Було якесь дивне почуття, але не суму, а так наче ти прийшов у великий музей в центрі міста і не розумієш, якого тут люди на Лєксусах їздять.

Потім на метро Олімпійська серед 60 000 одразу наткнулися на батька свого товариша, який поїхав на матч раніше. Велике місто таке маленьке :)
Ну і толпи біля стадіона дуже крутий двіж. Давно такого не відчував, з часу Євро 2012. На самій грі сиділи зверху над сектором ультрас. Чувакі просто красавчікі. Про Хуйло заспівали кажись в самому кінці.
Дуже багато було бидла на стадіо, при чому малолєтньоо, років по 14-15, яке хавало сємкі прямо на підлогу. Повбивав би.

По грі ...
ГАРМАШ.
Все.

Португєзи були технічніші, ми звичайно це очко впринципі заслужили, Ребров заміни зробив доволі вдалі. Але Велозу, Рибка такі чудєса творили...
Короче з Ярмолою з ними можна грати. Незвично було не абчити повторів, як по тєліку :) Але дуже класно видно поле. Я насправді думав, що з трибун майже нічого не видно, що мурахи бігають, та й все. А насправді вид на НСК дуже класний. Да і взагалі, стадіон продуманий і не так стрьомно, як на Народовому, де голова кружиться на трибуні.

Зірвав голос. Горло болить і досі...