Короче...
2789.3 км за плечима. Гданськ-Львів-Коростишів-Київ-Луцьк-Гданськ.
Одразу скажу, що стрьомно було що машині буде каюк, хоча ніяких фейлів можна сказати не було. Держала удар по львівській бруківці і коростишівським дорогам.
Жалко що Альф у нас дуже мало, першу побачив в Коростишеві - модель 164 і три 159 у столиці. Приємно, що в Києві дві з трьох помигали фарами :)


Може комусь буде цікаво.
Частина 1 - Львів.


Навіть не знаю, скільки часу в дорозі, але дофіга часу на кордоні. Вперед поїхали через Раву, бо не туди звернув, був впевнений, що Гребенне це туда де Грушів :) (Да прастіт мєня Щур)
На кордоні години три всього і вже через годину Львів.

По дорозі в кожному містечку прапори, це все так приємно, навіть не передати. Люди якісь інші стали за два роки. Таке враження що просто стомлені. Не можу цього пояснити.
У Львові пісєц. Я не привчений їздити в такому хаосі, думав посивію, або когось вдарю десь на вулиці. Але коли люди посеред дороги ставлять на аварійку, беруть барсєтку і виходять - це жесть.
Я таке тільки на СтопХам бачив, а це у центрі Львова поряд з новою поліцією, яка дєжурить. Окрема тєма брущатка. Для Львова треба мати Крузак з 20 дісками.

Саме місто просто супер, люди не такі як в Києві чи в Польщі, якісь "чопорніші". Окреме слово про торт "Фелікс" у ресторнчику, здається, "Українська хата", чи якось так. Він точно буде мені снитися.
Одразу до ліжка, бо з 12 нічі до 3 дня в дорозі роблять своє. Все у Львові постійно будується, Міцкевич на ца перелякано дивиться.

Зранку дощ, багато чого не встигли, але сіли в туристичний паровозік з якимись москалями, які тихо сиділи, особливо коли екскурсовод в записі розказував про вул. Джохара Дудаєва.
На Ратушу йти декому було страшно, тому сіли і поїхали додому. Вся траса через Львів просто прекрасна. Дірок не помітив ніде. Одразу сказу про дізель, навіть преміум Мустанг+ на ВОКу гірший від польського звичайного. Нажаль. Машина наче мертва ... На Сокар так і не попав. Зато сподобалася корчма при дорозі недалеко Дубно, хоча назви не помню. Така з великим дахом, чомусь нагадала церкву зсередини.