В Україні у перші чотири місяці цього року було те, що поляки в 1990-х роках минулого століття назвали в себе шоковою терапією. У нас це було дуже концентровано і швидко, хоча наслідки шоку величезні й непрості. За даними ООН, яка тільки-но завершила дослідження рівня життя українців, близько 80% їх опинилися сьогодні за межею бідності, тобто вони, згідно зі стандартами ООН, живуть не більше ніж на $5 (або 105 грн) на день. Дуже зменшилися прибутки суб’єктів господарювання, зросла збитковість виробництва, упала реалізація.

Та з’ясувалося, що шокова терапія принесла й позитивні результати (див. «Перемога»). Вони були досягнуті, по-перше, за рахунок правильної фінансової (макроекономічної) політики; по-друге, за рахунок правильних дій Міністерства фінансів та уряду в частині збалансування макроекономічних пропорцій і фінансової ситуації в Україні. Та ці, влас­­не, правильні дії колосально стиснули платоспроможний попит, різко зменшили споживання серед людей та обігові кошти підприємств. Урізання зарплат, пенсій, практично припинення кредитування – це жертви, які принесли громадяни та бізнес на олтар сьогоднішньої макрофінансової стабільності й безперервного функціонування фінансової системи країни.
Ці жертви не повинні бути даремними. І не тільки тому, що вони дуже важко, в умовах війни з російським агресором, дались українській громаді. А насамперед тому, що сьогодні на їх основі є реальна можливість провести економічні реформи.