дякую усім. усім хто щіро вболівав та підтримував. усім хто не тримав дулю в кишені на протязі нашого шляху у цьому евросезоні. я ще досі не вірю що вже все. мені здається що фінал ще не зіграно і в нас є шанс на перемогу....але я вже дорослий і в казки давно не вірю. так сумно як сьогодні мені ще не було ніколи ( що стосується футболу ). можливо це перший і останній раз у моєму житті коли я міг побачити свою команду у фіналі еврокубків. і я дякую хлопцям які подарували мені це свято. вчора здавалося що серце живе окремо від тіла і стукає десь поруч а не в грудях. вижив. і це головне. бо такого хвилювання я ще ніколи не відчував.
не буду плакатись. бажаю вам колись відчути те що відчув я вчора. але хай це закінчиться так що б ви не вимикали телевізор відразу після фінального свистка......