Тєм временєм Хуйло, купивши в Лукашенка картоплю, созвав правітєльство, щоб похвалиться вигодной сдєлкой. Но побачивши міністра сєльського хазяйства забув, шо хотів сказать і замість того поінтєресувався ходом посєвной ярових. Міністр не поняв вопроса, но довго молов з пустого в порожнє, а Путін зробив вид, шо всьо ясно. Народішко облєгчонно видохнув – єслі царь-батюшка в курсі посєвной, значить сітуаця под контролєм. Ето же не голодающа Америка, де Обама не знає скіки гектаров кукурузи засіяла Алабама, а скільки соляри для посєвной виділено Техасу.

Хуйло провів рассєянним взглядом по ліцам члєнов правітєльства і вдруг побачив Улюкаєва. Та спросив, шо там із Україною та ЄС? Улюкаєв бодро доложив, шо всьо йде харашо, бо єслі раньше Україна і ЄС клали на Росію болт просто так, то тепер кладуть ізисканно – запрошуючи на процедуру укладки болта і російських експертів. “Харашо” – відповіло Хуйло і народішко в очередной раз видохнув облєгчонно. Єслі царю харашо, то й народу буде непогано, щитають широкі слої ватної біомаси.

“А кстаті, - спохватилося Хуйло – шо там з долгами? Коли хунта нам долги верне?”. Сілуанов бекав і мекав, шо кредіт обслужується вроді без замечаній, но вот коварна хунта вроді намекає, шо може й болт положить на це кредітне об’язатєльство. “Как ето?” – отетерів Хуйлуша. А Сілуанов розжував суть рішення Верховнї Ради, яким Пороху дається разрешеніє класть болти на любі боргові об’язатєльства, єслі не хочеться платить. “Ай-яй-яй, какоє нізкоє коварство...” – посокрушалося Хуйло, а в душі сильно зауважало Петра Алєксєєвича. Бо Хуйло німіє от восторга, коли бачить настоящих мастєров кредітних пробросов і боргової болтоукладки.