Доброго ранку, друзі! Прошу вибачення за пізній вихід в ефір, но тут одно з двох – лібо дідовим інтернет-оператором тайно завладєлі враги, лібо дід забув воврем'я заплатить за інтернет. В любом случаї зранку дід обнаружив себе відрізаним від мережі, а це неприятно. Потом канєшно оказалося, шо просто забув заплатить, но який же українець признає свою вину? Намного приємніше обвінять когось, тому дід усматрює в дєйствіях оператора козні і злонамеренность. Но січас інтернет вдома восстановлєн, хотя він дідові зараз і не нужен, бо дід уже на роботі, заварив собі кохве і запрошує вас послєдувать його примеру.

Заварили? От, молодці! Приступаєм.

Надя Савченко поступово повертається у звичний режим харчування, її залізний організм відновлює сили. Це харашо. Тюремщики заісківающе доповідають, що ведуть себе з Надєю чемно та предупредітєльно, чутко отзиваючись на її капризи. Що й не удівітєльно – нікому з них не хочеться попасти на сторінки Надіної книжки в качестве отвратітєльного персонажа. Книжку Надіну вони вніматєльно прочитують і таким образом Надя виконує велику просвітницьку місію, несучи українське слово і освіщаючи ним даже темні душі московських тюремщиків. Тюремщики читають і попутно вчать українську мову, надіючись, що вона їм пригодиться, коли прийдеться получать карточки на пітаніє в українській окупаційній адміністрації Москви.