Олег Петрович Лаєвський хоча й не провів у якості воротаря за основну команду жодної офіційної гри, назавжди залишиться в історії київського «Динамо», й на це є своя вагома, цілком історична причина.

Якби не війна...

16 червня у грі чемпіонату в Харкові Лаєвський був дублером Трусевича. Оскільки в наступній грі, запланованій на 22 червня проти московських армійців, не могли грати Трусевич (травма) та Ідзковський (сімейні обставини), Бутусов вирішив задіяти у воротах Лаєвського. Всі ретельно готувалися до гри, яка мала відбутися на новому Республіканському стадіоні, але гру зірвала війна.

Після важкої евакуації Олег Петрович опинився в Омську, де закінчив загальновійськове училище та грав за місцеве “Динамо”. 1943 року його було відряджено до Війська Польського, де він і воював до завершення війни. Брав участь у штурмі Рейхстагу, й 2 травня 1945 року залишив там свій напис “Олег Лаевский – Динамо Киев”.