Roman Skrypin
17 января в 14:52 · Киев ·
Тероризм Росії лізе, практично, з усіх щілин, які наразі можливі. В Україні все зрозуміло. Анексія, окупація, MH17, Волноваха... Тисячі смертей. Тисячі жертв на вівтар "Руского міра". Сюди ж зараховуємо внутрішній терор в РФ до вільнодумців. Вірменія відбулася. Як дурна куля. Але відбулася. Далі має статися щось в Білорусі. А це станеться. Рано чи пізно. Бо сп'янілий своєю безкарністю москаль піде до сусіда вимагати щось на похмілля. Білорусів вони зневажають. Вони для них - порожнє місце. Сміття. І десь щось слід чекати в Казахстані. Бо казахи для них теж порожнє місце. "Целіна, блять, которую ми осваївалі!". Тим часом Москва поступово стає столицею Чечні. Європа глибоко схвильована усим, що відбувається. І це хвилювання нагадує збудження повії у кварталі червоних ліхтарів Амстердама. Бо вона наступна. На тлі паніки довкола Донецького "аеропорту" (уявіть рейс "Донецьк- Хургада"), ніхто чомусь не говорить про глибоку деморалізацію російської армії. Не через успіхи української. Нашої просто менше. Але дух вищий. Бо ми не загарбники. Так ось моральний стан москалів і є слабке місце, в яке треба бити, яке треба показувати й ширити. Або посто показувати на loop весілля BMW та Кукли, наприклад. Вся російська важка військова техніка в Україні - безкоштовно поставлений нам металобрухт. Бо техніка нічого не варта, якщо нею керують слимаки. А воно так є. Шукаймо слабкі місця противника далі.