Розповіли мені сьогодні таку історію: служить командиром десантної роти один хлопчина (не називаю деталей, щоб не заважати виконувати завдання за призначенням).
Прийшов до військкомату на півночі нашої країни з повісткою. Там питають, мол Ви хто, ким працюєте?
Він каже: "Офіцер запасу ВДВ, працюю в особистій охороні шейха Саудівської Аравії. Дружина повістку факсом в Ер-Ріяд прислала".
Військоматівські питають: "?????" "Шейх викликав перекладача, той прочитав йому зміст повістки і шейх (82 роки козаку арабському) сказав: "Джихад - свята справа.
Благословляю тебе. Їдь. Повернешся після перемоги. Але до цього часу я можу платити тобі лише півзарплати".
Хлопчина вже більше трьох місяців в АТО.
До чого це я?
Два приклади в одному: як правильний чоловік має відноситись до Батьківщини і правильний роботодавець - до хорошого робітника.