Новий час потребує нових законодавчих підходів. Сьогодні Україні потрібно швидко модернізувати Кримінальний кодекс з урахуванням нових викликів з якими стикнулася Україна. Я говорю про гібридну війну.
В цій війні величезну складову займають інформаційні і психологічні методи впливу, в першу чергу на працівників правоохоронних органів і військовослужбовців. Ворог проводить спеціальні інформаційні операції, що спрямовані на ідеологічний та психологічний вплив на населення та підрозділи збройних сил та безпеки.
Аналіз досвіду ведення сучасних військових кампаній свідчить про широке використання закликів до непокори, тобто закликів до відкритої відмови працівників правоохоронних органів чи військовослужбовців виконати наказ начальника. Прикладами таких закликів в іноземній практиці є заклики до мусульман, що входять до складу сил безпеки Афганістану чи Іраку, не виконувати урядові накази та переходити на бік терористичних організацій.
Подібну технологію намагається використати і Росія. Заклики до непокори активно використовувалися під час початкової фази дестабілізації ситуації у Криму, а також у Донецькій та Луганській областях. Часто, хоча й далеко не завжди, вони спрацьовували.
Покарання за такі дії сьогодні не існує. Тобто будь-яка цивільна чи військова особа може відкрито закликати до непокори і відчувати себе більш-менш захищено в юридичній площині. В той же час існує світова практика щодо подібного правопорушення. Саме тому я і пропоную внести відповідну статтю до Кримінального кодексу.
За заклик до непокори пропоную карати позбавленням волі на строк до трьох років, а в умовах воєнного стану на строк від восьми до десяти років. Відповідальність наступає лише тоді, коли наказ начальника є законним.
Вважаю, що прийняття цієї статті в КК дозволить знизити ефективність відповідних дій з боку ворога та його агентурної мережі або колаборантів і попереджати злочини, що передбачені статтею 402 Кримінального кодексу України (непокора).