Блок під номером 32.

У хлопців не було води, боєкомплект на мізері і явно переважаюча кількість сепарів на горизонті... Так, ситуація не з приємних. Саме так і вирішили дві праведниці-волонтерки. На волонтерстві ж піару уже малувато буде, потрібно ще й у війскові справи влізти - там цікавіше. Здійняли великий крик, витягли бідних хлопців зі злощасного блоку.

Одночасно з цим вони на власному піарі здвинули лінію фронту, пересунувши його на десять кілометрів. Тобто віддали частину нашої території сепарам! Хто і за які заслуги дав їм таке право?!! Право віддавати території, за які воювали ті ж самі хлопці, що вони так доблесно зняли з їх позицій?
Що ми маємо в результаті? Тепер сепари довбають 31 блок!!!! Що далі робити? Правильна відповідь від волонтерок, що вважають себе за бойових амазонок: витягнути хлопців із 31 блоку і доправити до казарм!!! І так поки сепари не дійдуть до Дарниці?

А Ви, ті, хто ще й допомагають їм піарити таку "доблесну роботу", коли сепари прийдуть до Вашого будинку, згадайте що Ви теж допомагали їм у цьому!!!

Чекаємо подальших візитів бравих волонтерок на наші позиції. Чекаємо каравани мам, що беруть за чуб командирів, вимогаючи віддати їх рідних синів, щоб забрати тих додому. Хай інші воюють, не ці. Хай інші гинуть, не ці.

Тільки хто саме буде визначати "цих" і "інших"?