Денис Босянок, один із найкращих коментаторів України, поділившись думками щодо "Динамо" та збірної України.

"Динамо"

Моя улюблена команда – «Динамо» - перетворилася з великої команди у звичайну, середню. Але зараз знову з’явився той магніт, який притягує. Команда грає душевно. Ти дивишся і насолоджуєшся. Нарешті гра «Динамо» стала органічною. Ні в якому разі не можна переоцінювати – це тільки 180 хвилин. Але 180 хвилин були насправді дуже сильними – команда нагадувала злагоджений ансамбль. Такої органічної і колективної гри давно не спостерігалося. Дехто каже: «Подумаєш, якийсь там «Ріу Аве». Це скромна команда, але в минулому сезоні вона була серед лідерів. Та й новий чемпіонат розпочала дуже сильно. Давно не траплялося, щоб «Динамо» настільки впевнено вигравало на чужому стадіоні. В останніх двох матчах була помітною самопожертва з боку головних гравців команди – паси віддавалися у тих моментах, коли можна було забивати самому. Такого раніше не було.

Тішить наявність в основному складі «Динамо» все більшої кількості українських гравців – це повернення до природи. По-іншому бути не може. Тільки так має розвиватися справжня команда з традиціями і з породою. «Динамо», безперечно, є такою командою.

Конкретно у цьому розіграші Ліги Європи я буду задоволений, якщо «Динамо» хоча б вийде у плей-офф. Хочеться також, щоб команда не лише пробилася туди, а зробила це з першого місця, тобто виграла групу. Те, що рівень «Динамо» - чвертьфінал, є радше казками або байками.

Це функціонерам нашим українським, у яких дуже «багато» роботи, а насправді ж бачать у футболі лише себе, захотілося перенести матч «Динамо» - «Шахтар». Я не бачу ніяких причин, чому потрібно переносити матч з неділі, п’ятого жовтня. Все належить робити задля вболівальників. Але в нас ніхто про них не думає, переймаються лише спонсорськими і телевізійними контрактами.

Я не спостерігаю і не спостерігав за «Шахтарем». Перший раз буду на нього дивитися у матчі з «Динамо».

Україна

У мене немає мандражу перед майбутніми матчами збірної України. Будемо говорити прямо: наша команда не має такого імені. Це середня європейська команда. Ми будемо грати з такими ж командами, які, можливо, навіть нижчі рівнем. Це будуть важкі матчі. Ну як можна легко грати з білорусами, які активно розвиваються? Це помітно по клубах. Одразу декілька білоруський команд демонструють відвертий поступ у своєму розвитку, про що засвідчують результити літніх єврокубкових матчів кваліфікації. У них працюють з молоддю, зокрема, це добре робив Георгій Кондратьєв – теперішній наставник головної команди. Тож білоруський футбол розвивається. Можливо, не на такому високому рівні, як хокей, але там дуже непоступлива команда. Вкрай важко буде взяти очки.

У Македонії місцевий футбол іде на спад. Маленька така яма в плані талантів. З Македонією має бути набагато легше, ніж із білорусами. Тим паче гратимемо вдома, у Львові, на найбільш гарячому стадіоні. Найголовніше те, як буде грати наша команда. Це завжди перше питання. І лише друге питання – суперник.