я дома.
мутненька історія...
в обєзьяннику його немає...
треба родичів або друзів...
або мєнтів со звьоздамі. але це не до мене.

по дорозі до дому ще й пригода сталася.
їду і бачу якісь пацани прапори зривають з будинків.
бля!!!
зупиняюсь. двоє зробили ноги, третьго зловив.
малий зовсім, років 15.
лящів надав, почав розпитувати.
львів'янин, українець, каже що прочитав в соц мережах, що солдати просять укрсимволіку.
на кармані пусто, тому вирішили з друзями з будинків тирити, каже що на сході вони потрібніші.
я реально розгубився...
кароч, батькам не здав, зняті прапори (штук так 5-7) повертати не зобов'язав (обіцяли таки передати армії), але продовжувати заборонив...
отаке...
я спати...

дудар, ти маякни шо там і як...