прошу прощение за простынь но я не мог это не кинуть на Стену. ведь в чём то мы с вами так похожи.....
взято с Причала автор не известен.

"Післямова до матчу Копенгаген — Дніпро у постановці Театру суржика та балету.

Сцена являє собою характерне для Данії узбережжя Сєвєрного моря. Край сцени стоїть іржава автомашина «Жигулі».

Входить Старік. Він вдягнений у кольори Дніпра. В одній руці в нього пляшка Джек Деніелс, в інший – дрючок. Старік робить великий ковток із пляшки.

Старік

Я помню давні перемоги
Я помню мощь й красу атак
Бєнфіку у Кривому Рогу
І як смоктав отой Спартак

Коли за нас грав Серебрянський
Я так скажу ото народ
Оцей ковгосп, прастітє, даньский
Не підішов би до ворот

Якийсь юначе Том Ділейні
Проходив всіх, кого не лінь
Та й інші данськіє нонейми
Возили нас, як та Волинь

Шо в нас за центр полузащіти
Шо це за флангі, вашу мать
От взять би всіх тих паразитів
Та у «Мордовію» продать

І хай хренячать молодиє
Хай рвуть туза за нашу честь
Шоб знов медалі золотиє
Взять років дєто чєрєз шесть

Ці вашi стрьомні Політили
Фєдєцкіє, що топчуть фланг
Всі скорості совсєм застилі
І вмєсто мозга будто танк

Старік робить ще ковток з пляшки та втомлено присаджується на березі моря, вдивляючись в нього. Раптом з моря виходить привид Євгена Кучеревського. Він вдягнений у білий спортивний костюм.

Привид

Колись з Костишиним у складі
Порвалі Гамбург і Утрєхт
А также бронзові награди
Ми вигравали чащє всєх

Вложивши сотні мілліонів
Не купиш ти кози кривой
Шо тренер поц й гравці гандони
Улюблений постане вой

Коли ти тільки раз програєш
Якомусь клубу з небуття
Ось так на помилку не маєш
Двох шансів за усе життя

Старік

А Партизану хто влетів?

Привид

То випадок

Обидва зітхають та вдивляються в море. З моря виходить адміністрація ФК Дніпро, та розташовується на узбережжі, займаючи відому позу «Не бачу зла – не чую зла – не роблю трансферів».

Старік (до адміністрації)

Де люди, ге?

Адміністрація мовчить

Старік

Відповідайте!

Привид (іронічно)

Та не відповідають вони ні за що.

З моря виходять вєдущіє футболісти Хатєм бєн Арфа i Ліонель Мессі та прямують у напрямку адміністрації. Тут з «Жигулів» вилазить лисий карлік та кида на їх шляху увєсісту діжку з гівном. Бєн Арфа та Мессі хутко зникають у морі.

Адміністрація (розводить руками)

От бачите. Ми б і хотєлі…

З моря виходять гарні півзахисники Політило та Кравченко. Старік підводиться та заганяє їх дрючком назад у море.

Деякий час всі мовчать, зітхають, та вдивляються у далечу.

З моря виходить філософ Алєксандр Гєрцен.

Старік

Что дєлать точно ми нє знаєм
І я катав оцей расклад
Але коли вже так гуляєм
Скажи мені: хто віноват?

Алєксандр Гєрцен

Не розумієте ви мудрість
Не поспiшайте обвінять
От вам гівно – суттєва трудність
Щоб футболістів покупать

Не в цьому всьому ваші бєди
А ворог ваш – ті тренери
Які вели вас до побєди
Та клуб пихали до гори

Якби не Жиздік, Кучеревський
Якби не Рамос, то тоді
Хотіли б ви тих королевських
Умов та результатів гри

Ганяли б Ваккєр та Андорру
Вніч`ю з Рапідом би єдва
І з позітівом би прозоро
Воспрінялі оці нуль-два

Амбітність ваша безпідставна
Вам Політило не такий
Закінчився період ваш славний
Про більше навіть і не мрій

Вам Рамос душу вкрай розбещів
Не дай вам бог іще сезон
Взять ПСВ в залізні клещі
Кротів возити об газон

Та краще жити без ілюзій
Чим жить фантомом до пори
Купіть собі арбузне смузі
І Блохіна у тренери

Простіше, як полтавьска Ворскла
Амбіції – прєдать огню
Ви право, билі несерйозні…

Старік пиздить Грецена дрючком. Той пада.

Старік

Устав я слушать цю хуйню

Всі дивляться у море. На березі смердить гівно, кинуте лисим карліком з Жигулів. На поверхні води з`являються вогники. Приємний жіночий голос наспівує «Когда ми билі молодиє». Завіса повільно опускається."