В дєдушки склалося враження, шо на фейсбуці дєйствує тайний ордєн мазохістів під назвою "Піздєц нам всєм, а скоро будєт ещо хуже". Еті прекрасниє люді хорошо і комфортно почувають себе тока в условіях масового псіхоза, іначе жізнь становітся для них пресной і скучной.

Коли діду удається поймать когось із етого славного воінства і обездвижить в лічке, аргументіровано об'ясняя, шо всьо харашо, мой мілий, нема чого боятись і кричати, у такого персонажа начинається форменна ломка. Здравий смисл і достовірні новості дєйствують на нього, як ладан на нечистого. І корчиться, бідолашний, і біснується, но з цепких рук дєдушки хуй вирвешся. І кагда ізмождьонноє позітівом созданіє наконец уволаківаєт ногі, дід бачить, шо людині, потєрявшей основанія для своїх фобій, стає реально дуже хуйово.

Може дійствітєльно якось одловить усіх тих членів того блядського ордєна, загнать тут на фб у якусь резєрвацію і не випускать до нормальних людей. А дід согласєн самолічно їм на ніч ужастіки розказувать. Та такі, шо они послє першого ж дідового поста усі, блядь, хором всруться. А всравшись, може заснуть тихо й мирно, дивлячись свої чудесні сни про вампірів, вурдалаків та руські бомбардіровщики, лєтающие в зареве пламені над пилающим Києвом. Ану, спать, блядь!