Дєдушка щойно повернувся із шпиталю, де провідував Романа Федоріна, за якого вже знає, турбується, думає і молиться кілька тисяч небайдужих громадян.

Одразу хочу висловити свою щиру вдячність тому невідомому (або невідомій), котрий (чи котра), вирішила питання з інтернетом. В палаті у хлопців щас суперскоросний інтернет, хлопці довольні.

От єслі ще в когось є возможность обеспечить Романа (а може і двох других) добротним ноутбуком чи планшетом, то тоді можна буде осуществить мечту дєдушки по созданію для Романа його лічного профіля в мордокнижці, зафрендитися з ним, щоб вітання і слова підтримки Роману не через діда йшли, а нєпосредственно.

Думаю, для хлопців, які лежать зараз із ампутованими ногами, можна таке діло зробить. Бо розповзання колорадської нечисті по нашій чистій країні зупинити змогла лише грізна доблесть цих юних воїнів.

Коли дєдушка зайшов у палату до Романа, коло нього знаходилися родичі, які ранком приїхали з села - його тітка і дідусь. Познайомилися і поспілкувалися. Дуже хороші, чисті люди, яким незручно було брати від мене навіть фрукти, які я приніс для Романа. Вони тут же сказали, що це ж тоді нехай буде на всіх хлопців, які лежать в палаті.

Сам Рома виглядає бадьоро, посміхається. Зрадів тому скільки небайдужих громадян шлють йому вітання і найкращі побажання. Дід вірить і знає, що все в Роми буде харашо! Прийде на то час, коли Рома достатньо окріпне, займемося протезуванням. Тоді вже, єслі дєдушка та група активно-небайдужих громадян не зуміє зібрати потрібну суму, звернуся до вас із закликом допомогти. Впевнений, що все буде вирішено якнайкраще.

Да! Коли купував на ринку свіжі фрукти і брав немало, розкладаючи їх у різні кульки (бо шо його зря їздити - як брать, так уже, щоб у кілька палат занести) , перекупка догадалася і спитала, чи часом не пораненим воєнним. Дід зізнався, шо да. І тут же получив существенну знижку. А як уже виходив, перекупка догнала з лотком чорниць и попросили тоже одвезти, від неї. Бо хлопцям січас особенно нужні вітаміни. Отакий у нас Народ.