Lida Pankiv
- Ви повернулись із зони АТО?
- Ні, ми повернулись із зони війни.
- Як там?
- Майже так страшно, як на фейсбуці, але ніхто не ниє, не влаштовує істерик і не шукає ворогів серед своїх. Принаймні, на час війни.
- Ïх же держава покинула напризволяще?
- А ми хто? Не держава? Там волонтерів уже більше, ніж місцевого населення. Волонтери і добровольці - це такі собі біженці навпаки. А, якщо серйозно, то дорогою туди зустріли Пороха. Уже перед нашим приïздом звідти поїхав Аваков. Шкіряк увесь час там, чорний і втомлений, як сама війна. Одночасно з нами приïхав Яровий також. То хто кого покинув? Може, декому просто варто фейсбук ненадовго покидати?
- Які настроï?
- Чорний гумор рятує там від всіх потенційних психзахворювань. А щодо місцевих, то ïм страшно, але вони з нами. Навіть міні-готель "Москва" встигли перейменувати на "Європа". Саме приміщення знищене, але вивіска нова. У Слов'янськ та Краматорськ, приміром, масово повертаються ïх мешканці.
- Ви поїдете туди знову?
- Так, і ще не раз. Бо я не уявляю, як побувавши там, і зустрівши хоч кількох наших героїв, можна не повернутись...