Лист-звернення прикордонників Луганського прикордонного загону до в.о. Міністра Оборони генерал-полковника Коваля М.В.

Колись шанований нами в.о. Міністра Оборони України генерал-полковнику Михайле Коваль. Ми, особовий склад Луганського прикордонного загону, який з боями проривався з місця дислокації, хочемо висловити власне обурення вашою заявою, зробленою під час візиту до Брюсселю, про те, що нібито, штурму управління загону, насправді не було. Ми, хто півтори доби відстрілювався від озброєних терористів. Ми, чиїх вісьмох товаришів дістали кулі та гранати бойовиків (на щастя, усі вони залишилися живими). Ми, хто щиро очікував допомоги саме від вас, але так її і не дочекалися…

Ми не один рік знали вас по спільній службі у прикордонному відомстві. Саме тому, коли ситуація стала критичною, відразу звернулися по допомогу безпосередньо до вас, адже неподалік перебував підрозділ ЗС України при допомозі якого ми б за кілька годин змогли вщент розбити терористів. Знаємо, що між командиром нашого загону та вами відбулася телефонна розмова. Ви запевнили його у тому, що допомога буде надана вже найближчим часом, однак пройшло майже дві доби і крім показового польоту авіації більше нічого так і не відбулося. Ваші слова виявилися порожніми обіцянками, і ми не очікували такого саме від вас.

Сьогодні ми продовжуємо охороняти державний кордон на нових місцях дислокації. Особовий склад загону до кінця буде виконувати свій обов’язок перед державою та народом України. Вашу образу ми пропустили через серце та продовжуємо службу. Головне, щоб в черговий критичний момент ціною ваших порожніх обіцянок не стали життя солдатів та офіцерів.