"У 874 році в Китаї спалахнуло селянське повстання, яке швидко перетворилося на справжню війну. На чолі повстанців став колишній торговець сіллю Хуан Чао. Після кількох невдалих спроб селяни захопили столицю. Володар втік, і селянський ватажок проголосив імператором самого себе. Хуан Чао намагався замінити «неправедне» правління справедливим, але не знав, що для цього треба зробити. Він призначив вищими сановниками своїх соратників, але ті теж виявилися безпорадними. Хуан Чао зрозумів, що лад в державі він зможе навести лише тоді, коли поверне на службу колишніх посадовців, які мали досвід і знання. Воякам він наказав припинити грабунки. Селяни були розчаровані й почали залишати Хуан Чао. Кинутий соратниками, володар-невдаха наклав на себе руки."