вуйко пише з місця подій:

Пішла снайперська пара в "зільонку", пошукати щось цікаве. Тільки вляглися і за хвилин десять бачать що шуруэ мужичок через сусідні кущі в бік нашого посту. Помаленьку так йде, ховаэться, та ще й карабін в лапках тримаэ. Ну пара снайперська за інструкціями по раціі звязалась, сказали щоб гостя до посту вони привели.
Ну вони перед ним піднялись(два чуда в "кікіморах" то ще те видовище") привітались навіть, карабін відібрали і на пост привели.
А на посту решта народу вирішило розпитати мужичка(поки ж то ще за ним приідуть) хто, що і що корисного для нас знаэ. А мужик вперся: йшов на город свій, до сепів відношення не маю, а з карабіном бо час такий, неспокійний час. От вперся і все.
- А гукніть сюди нашого медика, давно він просив йому живого сепа привести.
Прийшов медик, мовчки розклав свою сумку медичну, набрав з двох різних ампул два шприци. Мужик бачить то, але спілкуватись відмовляэться. На що медик різким рухом фігачить мужичку іньэкцію, прямо через штанину в стегно лівоі ноги.
- ааа, сука, ти што мнэ укалол???
- це дуже цікавий препарат, зараз у тебе вже пішло заніміння ноги, далі будуть сідниці, піде по спині, а десь за півгодини зупиниться сердце. Антидот в другому шприці, розповідай і я його тобі введу.
І мужик почав розповідати, дуже багато цікавого розповів. Я кажуть про таке: співав соловейком.
- ну давай, дэлай укол, у мэня уже нога атнялась, колі бистрээ.
- а не буду. Від ін'экціі трьох кубів лідокаіна ще ніхто не помирав.
Під дружній ржач мужик такими матюками дока нашого обкладав))) Аж заслухатись можна було)