Діти часто задають неудобні запитання. Ото збираєш ранком то чудо в садік, поправляєш сарафанчика, в'яжеш бантік, а воно глипа на тебе так серйозно і пита:
— Папа, а хто такі підараси?
І вот ніззя не відповісти, поскольку непедагогічно — рибьонок обідиться, замкнеться і начне сам шукать об'ясненій в плохій компанії. Нада об'яснять, нєсмотря на... Хоча й інтєрєсно хто це гадостне слово дитині сообщив — шмаркатий одногрупник Вася у котрого папа міліціонер чи слєдоватєль із серіала що бабушка цілими днями дивицця. Об'ясняю:
— Підараси, радость моя, це плохі невоспитані дяді, каторі всім роблять плохо. От бачила по телевізору дядю Єфремова? От наш дєдушка як бачить зразу йде на кухню і там по півчаса його так називає, тому що твоя тьотя Оксана на заводі дяді Єфремова за 1400 гривень горбатиться, а дяді Колі його хулігани ногу за синьо–жовтий прапор поламали і зуби вибили. А ше він ворюга — город розікрав, область тоже, тепер кусок страни вкрасти хоче і буть ПІД РАСєю. Тому й підарас. Понімаєш, солнишко?
— А дєдушка каже, шо підараси це дяді які странно одіваюцця, устраюють дурацькі шествія і люблять шоб їх унижали — не вгава рибьонок.
— Дєдушка, дай бог йому здоров'я — авторитетно поучаю я — іногда всьо забуває і путає. Підараси, Олюсю, це іменно дяді які разворовують страну і платять зарплату не рабочим, а бандітам. А странні дяді, які устраюють глупі шествія і люблять шоб їх унижали — це не підараси. Це їх ізбіратєлі.

(с)