Ось, що сьогодні мені написав один знайомий, житель Слов’янська на моє питання про ситуацію у місті, як бачимо українське телебачення доволі об’єктивно висвітлює ситуацію:

Якщо коротко описати поточний стан життя в місті, то показовим в цьомуплані буде вчорашній "військовий парад" в центрі міста. Особливо кількістьлюдей, які прийшли на нього. Це максимум 3 тисячі людей. І це при тому, щодля всіх, хто підтримує терористів/сепаратистів прийти не було жоднихпроблем. Таким чином, ось ця купка людей не дає життя усьому 120-ти тисячному місту. Решта людей просто сидить вдома і нікуди не ходить. Бо спілкуватися на цю тему вже сенсу немає, бо ті люди реально неадеквати та ще й зі зброею. Взагалі зброї і людей з нею дуже багато. Це зазвичай місцеві бандюки та гопота, які поперекривали усі дороги в місті своїми барикадами та блок-постами, та вважають себе керманичами міста - перевіряють в усіх речі, документи. Через них транспорт в місті не їздить. Але гопота не найстрашніше. Головна небезпека тут від реальних бойовиків, яких з кожним днем менше не стає. Вони утримують в центрі міста МВС, СБУ та міськвиконком. Усі будівлі заміновані. Крамниці не працюють, окрім продовольчих та побутової хімії. Іжі принципі вистачає. Так є проблема з молоком, яйцями та періодично з хлібом, але принціпі паніки немає. Про те, що вистріли вже не дивують і казати не буду. До "референдуму" тут все готово. Активних дії для запобігінню йому керівництво країни не робить. Взагалі в місті настрій в більшості (відсотків 80) байдужий - їм байдуже, ніхто не хоче війни, а всі хочуть кращого життя для себе, і щоб нічого для цього не робити. Підсумок. Дурні зі зброєю на барикадах(10%), розумні та патріоти(10%) вдома, бо проти зброї не попрешь, решта (80%) теж сидить вдома, бо їм пофіг, вони навіть думають, що з Донбасу хочуть зробити "АР Донбас", не розуміючи, що після "референдуму" вони стануть "Придністров’єм". Лишається чекати дій влади. А вони на мою думку мусять діяти жорстко - терористів - бвити, сепаратистів - посадити чи позбавити громадянства з подальшою депортацією. І немає ніякого Південного-Сходу. Є патріоти та порядні громадяни, та є українофоби та русофіли. Подивіться на футбольних ультрас - приклад єднання країни.

http://www.radiosvoboda.org/content/article/25379902.html